Стр. 273 - Назарова Пат Акуш 2012

Упрощенная HTML-версия

ПІСЛЯПОЛОГОВІ СЕПТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
вання, відбувається його нагноєння —
гнійний мастит
(
абсцедивний
). Спо­
стерігаються посилення місцевих симптомів запалення, значне збільшення
й деформація грудної залози. Якщо інфільтрат розташований неглибоко, то
при нагноєнні визначається флуктуація. Нагноєння інфільтрату відбувається
протягом 48—72 год. Якщо в грудній залозі нагноюються кілька інфільтратів,
мастит називають
флегмонозним.
Для флегмонозного маститу характерні під­
вищення температури тіла до 39—40 °С, озноб, виражена слабкість, інтокси­
кація. Грудна залоза різко збільшена, болюча, пастозна, поверхнева венозна
сітка добре виражена; інфільтрат займає майже всю залозу, шкіра над ураже­
ною ділянкою набрякла, блискуча, червона із синюшним відтінком, часто з
лімфангітом. При флегмонозному маститі можлива генералізація інфекції з
переходом у сепсис.
Діагностика
ґрунтується на таких даних:
• клінічних: огляд грудної залози, оцінка клінічних ознак, скарг, даних
анамнезу;
• лабораторних: загальний аналіз крові (лейкограма), загальний аналіз
сечі, бактеріологічне й бактеріоскопічне дослідження ексудату, імунограма,
коагулограма й біохімічне дослідження крові;
• інструментальних: УЗД — один із важливих методів діагностики мас­
титу.
Лікування
може бути консервативним і хірургічним. Антибіотикотерапію
варто починати з перших ознак захворювання, що сприяє запобіганню розви­
тку гнійного запалення. При серозному маститі питання про грудне вигодову­
вання вирішують індивідуально. Необхідно враховувати: думку породіллі, дані
анамнезу (гнійний мастит в анамнезі, численні рубці на грудній залозі, проте­
зування грудних залоз), проведену антибіотикотерапію, дані бактеріологічного
й бактеріоскопічного дослідження ексудату, наявність і вираженість тріщин со­
сків. Починаючи з інфільтративного маститу грудне вигодовування протипока­
зане через реальну загрозу інфікування дитини й кумулятивного накопичення
антибіотиків в організмі дитини, але при цьому лактація може бути збережена
шляхом зціджування, для зменшення кількості молока призначають парлодел.
За відсутності ефекту від консервативної терапії маститу протягом 2—3 діб та в
разі розвитку ознак гнійного маститу показане хірургічне лікування, яке поля­
гає в радикальному розтині й адекватному дренуванні (мал. 13.1). Паралельно
продовжують проводити антибіотикотерапію, дезінтоксикаційну й десенсибілі-
зувальну терапію. Пропонують антистафілококовий гамма-глобулін. Своєчас­
не хірургічне лікування дає змогу запобігти прогресуванню процесу, розвитку
ССЗВ.
Профілактика
післяпологового маститу полягає в навчанні жінок прави­
лам грудного вигодовування й дотриманні правил особистої гігієни. Необхід­
но своєчасно виявляти й лікувати тріщини сосків і лактостаз.
Генералізовані післяпологові інфекційні захворювання
З
позицій сучасних уявлень сепсис — це типовий патологічний процес,
що ускладнює перебіг різних захворювань інфекційної природи і в основі
-271
-