Стр. 281 - Назарова Пат Акуш 2012

Упрощенная HTML-версия

ПІСЛЯПОЛОГОВІ СЕПТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
Септичний тромбофлебіт тазових вен.
При ендоміометриті інфекційний
агент потрапляє у венозний кровотік, уражує ендотелій судин і зумовлює утво­
рення тромбів, в основному превалює анаеробна інфекція. До процесу залуча­
ються вени яєчника, тромби можуть проникати в нижню порожнисту, ниркову
вени. Скарги — біль унизу живота з іррадіацією в спину, пахвинну ділянку,
можливі нудота, блювання, здуття живота, гарячка. При піхвовому обстеженні
пальпується потовщення у вигляді каната в ділянці кутів матки. При септич­
ному тромбофлебіті можлива міграція дрібних тромбів у легеневу циркуляцію.
Лікування
тромботичних ускладнень у післяпологовий період окрім анти­
біотикотерапії й дезінтоксикації має включати:
а) ліжковий режим з розміщенням нижньої кінцівки на шині Белєра до
моменту зникнення вираженого набряку або призначення антикоагулянтної
терапії:
• локальна гіпотермія по ходу проекції тромбованого судинного пучка;
• еластична компресія із застосуванням еластичних бинтів;
• корекція характеру акту дефекації із застосуванням проносних засобів
(запобігання натужуванню);
б) медикаментозну терапію:
• антикоагулянти в гострий період захворювання. Прямі антикоагулян­
ти — гепарин, низькомолекулярні гепарини — фраксипарин, пентоксан,
клексан, фрагмін та інші з переходом до непрямих антикоагулянтів;
• непрямі антикоагулянти призначають за 2 дні до скасування прямих
антикоагулянтів на термін до 3—6 міс.;
• гемореологічні активні засоби — пентоксифілін, реополіглюкін з на­
ступним переходом до антитромбоцитної терапії — аспірин, плавікс — тер­
міном до 1 року;
• засоби, що поліпшують флебогемодинаміку, — флебодія, детралекс, ес­
кузан протягом 4—6 тюк.;
• системна ензимотерапія — вобензим, флобензим, біозин;
в) місцеве лікування, яке проводять з 1-ї доби захворювання:
• локальна гіпотермія;
• застосування мазей на основі гепарину (гепаринова, троксевазино-
ва, ліотон 1000) або нестероїдних протизапальних препаратів (фастум-гель,
диклофенак-гель).
Для
профілактики
післяпологових септичних ускладнень необхідна пра­
вильна організація роботи жіночої консультації (санація хронічних септичних
вогнищ), пологового блоку, післяпологових палат, суворе дотримання всіх
принципів асептики й антисептики під час пологів та догляду за породіллею,
ізоляція жінок з ознаками септичної інфекції.
Велике значення мають запобігання під час пологів травматизму, усу­
нення крововтрати та зниження частоти оперативних втручань під час по­
логів. Слід запобігати передчасному вилиттю навколоплідних вод, своєчасно
лікувати відхилення від фізіологічного перебігу пологів (слабкість пологової
діяльності), проводити антибіотикопрофілактику за показаннями.