АКУШЕРСЬКІ ОПЕРАЦІЇ
Після ретельної дезінфекції зовнішніх статевих органів піхву і шийку мат
ки оголюють за допомогою піхвових дзеркал. Піхвову частину шийки матки
захоплюють двома парами кульових щипців і відтягують донизу. На передній
стінці піхви роблять поздовжній або півмісяцевий розріз за Лейбчиком.
Краї піхвового розрізу відсепаровують вбік або при півмісяцевому роз
різі доверху; сечовий міхур за допомогою тупфера або пальця відсувають до
гори, що при вагітності можна здійснити без утруднення. Міхур відсувають
і утримують підіймачем. Оголену шийку і нижній сегмент матки розсікають
тупокінцевими ножицями від зовнішнього вічка до перехідної складки оче
ревини, не розрізаючи останньої. Забирають усі інструменти і через утворену
широку рану вводять руку, розривають плодовий міхур і при рухомому плоді
виконують поворот на ніжку і виводять її (при тазових передлежаннях просто
виводять за ніжку).
Якщо голівка плода розміщена в порожнині таза, накладають щипці.
Рукою видаляють послід. Потім у піхву знову вводять дзеркала, кульові
щипці і накладають шви.
Вузлуватими кетгутовими швами зверху донизу зашивають маткову стін
ку і шийку, при цьому нижніми швами прошивають одночасно і слизову
оболонку піхви.
Останніми накладають вузлуваті кетгутові шви на стінку піхви.
Догляд за пацієнткою після операції
Протягом двох діб після операції хвора повинна перебувати в палаті ін
тенсивної терапії. Попередньо для неї готують функціональне ліжко: зігріва
ють його, забирають подушку. На живіт жінки кладуть холод і вантаж. Для
профілактики кровотечі відразу після народження дитини у вену вводять кра
плинно 10 ОД окситоцину у 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду зі
швидкістю 60 крапель за 1 хв (з продовженням після закінчення операції про
тягом 2 год). Надалі за необхідності окситоцин уводять внутрішньовенно або
внутрішньом’язово. Стежать за станом скорочення матки, виділенням лохій.
Призначають антибіотики: зинацеф, цефтріаксон. У перші 3—4 доби після
операції вводять знеболювальні засоби.
Основні заходи з профілактики ускладнень:
• психологічна підготовка пацієнток на всіх етапах спостереження; своє
часне усунення ятрогенної дії;
• ретельне обстеження: лабораторне; функціональне; спеціальне, зокрема
огляд відповідних спеціалістів;
• адекватна оцінка стану пацієнтів до операції, під час операції і в після
операційний період. Вибір наркозу;
• переведення з операційної в палату інтенсивного спостереження на тлі
адекватного дихання, відновлення рефлексів;
• правильна організація транспортування пацієнток у супроводі анестезіо
логічної бригади;
• ретельне спостереження за пацієнтками в палаті.
Спостереження за пацієнтками проводить увесь медичний персонал, що
брав участь в операції, тобто здійснюють постійний контроль за станом та