Упрощенная HTML-версия
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Невідкладна допомога
надається негайно на місці в імпровізованій опера
ційній (на ФАПі чи в дільничній лікарні), у пологовій залі.
При термінальних станах відзначають три етапи:
1) реанімаційні заходи і лапаротомія на тлі інфузійно-трансфузійної терапії;
2) тимчасовий гемостаз (перев’язування магістральних судин) і виведен
ня хворої з шокового стану;
3) оперативне лікування в потрібному обсязі (зашивання розриву; ампу
тація або екстирпація матки).
Продовжують усувати шок із застосуванням мобілізації центральних вен.
Проводять корекцію порушень функцій усіх органів на тлі ретельного обсте
ження в динаміці.
НАПАД ЕКЛАМПСІЇ
До тяжких форм гестозу вагітних належать: прееклампсія тяжкого ступеня
(III ступінь) та еклампсія як найтяжча форма гестозу, яка виникає на тлі неліко-
ваної прееклампсії і характеризується знепритомненням і судомними нападами.
Невідкладну допомогу
розпочинають одразу на місці виникнення екстре
мальної акушерської ситуації і надають залежно від періоду еклампсії.
Перший період еклампсії
—
початковий (передсудомний).
У жінки
з’являються посіпування м’язів обличчя і повік, вона непритомніє.
У цей період необхідно покласти жінку на тверду поверхню, повернути
голову на лівий бік і дати масковий наркоз азоту закисом, наркотаном або
ефірний наркоз, що залежить від умов медичного закладу.
Підключають одноразову систему, вимірюють AT і пролонгують сон шля
хом уведення сибазону внутрішньовенно 2 мл (10 мг).
Розпочинають магнезійну терапію при діастолічному AT 110 мм рт. ст.:
25 % розчин магнію сульфату 4 г (16 мл) уводять протягом 5 хв внутрішньо
венно. Якшо напади судом продовжуються, ще вводять 2 г магнію сульфату
(8 мл за 3—5 хв) внутрішньовенно або діазепам 10 мг чи натрію тіопентал
500 мг (уводить анестезіолог).
Якщо діастолічний AT залишається на рівні 110 мм рт. ст., продовжують
антигіпертензивну терапію (лабеталол, клофелін тощо).
Обережно вводять ніфедипін на тлі магнезійної терапії (може виникнути
колапс). Усувають усі подразники.
Після виведення жінки з першого періоду еклампсії вона опритомнює,
але залишається під ретельним наглядом. Продовжують лікування тяжкої
форми гестозу в реанімаційному відділенні чи в палаті інтенсивної терапії.
Другий період еклампсії
—
період тонічних судом.
У другий період еклампсії
виникає зупинка дихання (апное). Маскоподібне обличчя, синюшне, одутле;
вени шиї набряклі, тулуб в опістотонусі — сильно скорочені м’язи верхньої
частини тулуба, а нижні кінцівки витягнуті, по них проходить хвиля судом.
Акушерка наприкінці першого періоду негайно повинна ввести в рот (збоку
зубів) роторозширювач (хоча б шпатель, обгорнутий стерильним бинтом, зволо
женим стерильним фурациліном або розчином натрію хлориду, чи край згорну
того рушника тощо), щоб запобігти прикушуванню язика. Обережно видаляють
з ротової порожнини слиз вологою серветкою, узятою на корнцанг; зубні знімні
протези тощо. За необхідності захоплюють язик язикотримачем і відводять його
вбік, щоб не заважав проведенню туалету верхніх дихальних шляхів.
—
328