Упрощенная HTML-версия
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Нестримне блювання вагітних (тяжкий ступінь).
Нестримне блювання до
15—20 разів на добу і більше виникає в різні години дня і ночі, незалежно від
Іди. Стан вагітної може бути тяжким, тому що блювання не дає відпочинку,
їжа і вода не втримуються, апетит відсутній, виникають відраза до їжі, води,
закрепи, безсоння, біль голови. Порушуються функції усіх органів і систем,
прогресує ацидоз, вагітна швидко виснажується. З’являються дистрофічні
зміни в печінці, нирках.
Вагітна худне на 20 кг і більше, очі западають, шкіра стає сухою. Язик
обкладений сіро-білим нальотом, сухий. Виникає анаболічний ацидоз (кето-
ацидоз). Шкіра втрачає тургор; підшкірна жирова клітковина зникає. Живіт
западає, інколи болючий при пальпації. Із рота — запах ацетону. Іноді шкіра
набуває жовтяничного відтінку, вагітна відчуває спрагу. Температура тіла суб-
фебрильна, але може сягати 38 °С. Пульс — 100—120 за 1 хв. AT знижений.
Відзначаються гіповолемія, млявість, апатія.
Діурез знижується до 200—300 мл на добу. У сечі з’являються білок, аце
тон, циліндри, аміак, уробілін. У крові рівень білірубіну, азоту (залишкового)
збільшується, хлоридів — знижується.
При нестримному блюванні може виникнути синдром Меллорі—Вейсса
(розрив слизової оболонки шлунка).
У разі несвоєчасного початку лікування наростають ознаки інтоксикації
та дистрофії, виникає кома і вагітна може померти.
Діагностика
блювання нескладна, але блювання вагітних слід відрізняти
від блювання, яке виникає при різних захворюваннях (патологіях шлунка,
мозку, отруєннях, інфекційних хворобах).
Лікування:
1) обов’язкова госпіталізація у стаціонар;
2) нормалізація функцій нервової системи: лікувально-охоронний ре
жим; психотерапія; рефлексотерапія;
3) медикаментозне лікування:
• 2,5 % розчин аміназину 1—2 мл разом з 0,25 % розчином новокаїну 1—2
рази на добу внутрішньом’язово або 5 % розчином глюкози 500 мл 1 раз на
добу протягом тижня внутрішньовенно краплинно. При блюванні І ступеня
аміназин можна призначити в таблетках (драже) по 0,025 г 2—3 рази на добу;
• 2,5 % розчин піпольфену 2 мл внутрішньом’язово 2—3 рази на добу або
внутрішньовенно (при І ступені можна призначити в таблетках);
• мепротан або тріоксазин по 10—15 мг/кг 1 раз на добу протягом 10—
12 діб;
• кальцію хлорид внутрішньовенно повільно 10 мл 10 % розчину або
кальцію глюконат;
• гормональна терапія: АКТГ, преднізолон, дезоксикортикостерону аце
тат внутрішньом’язово по 0,025 г на добу протягом 10—12 діб;
• седуксен 1—2 мл (діазепам, реланіум, сибазон) 2—3 рази на добу;
• якщо немає тахікардії і блювання супроводжується слинотечею, призна
чають 0,1 % розчин атропіну сульфату по 0,5 мл 3 рази на добу;
• при нормальній гемодинаміці внутрішньовенно краплинно признача
ють 20 мл 25 % розчину магнію сульфату у 500 мл 5 % розчину глюкози;
- 4 6 -