Упрощенная HTML-версия
ЗАХВОРЮВАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВАГІТНІСТЮ. ГЕСТОЗИ
4) фізіотерапія: ендоназальний електрофорез тіаміну; ультрафіолетове
опромінення крові (УФО); діатермія на ділянку черевного сплетення; ней
тральна електроанальгезія;
5) нетрадиційні методи лікування: голкорефлексотерапія, фітотерапія;
лікування гіпнозом;
6) усунення виснаження і зневоднення організму:
• харчування: їжа має бути легкозасвоюваною, висококалорійною, вітамі
нізованою, різноманітною, прохолодною. Годують вагітну часто (5—6 разів),
перше споживання їжі — не встаючи з ліжка. Якщо їжа не затримується в
шлунку, її вводять за допомогою крапельної клізми або здійснюють парен
теральне харчування внутрішньовенно краплинно (вуглеводи, білки, жири,
амінокислоти, глюкоза 5, 10, 20, 40
%
розчини з інсуліном, альбумін 5—10
%
розчин, протеїн, ліпофундин, альвезин тощо). Внутрішньовенно краплинно
вводять аміносол, розчини Рінгера і Рінгера—Локка;
7) дезінтоксикаційна терапія — внутрішньовенно краплинно вводять ге-
модез 250—400 мл, а для покращання реології крові — реополіглюкін 200—
400 мл. Призначають вітамінні препарати: групи В, 5 % розчин аскорбінової
кислоти 5 мл у 20—40 мл 40 % розчину глюкози внутрішньовенно.
Останніми роками у лікуванні гестозів використовують хофітол. При не
стримному блюванні — по 5 мл внутрішньовенно, розводячи в 200 мл ізотонічного
розчину натрію хлориду — 5 уведень, потім усередину по 2 таблетки тричі на день
протягом 2—3 таж. Хофітол є гепатопротекгором, антиоксидантом, діуретиком;
8) для усунення метаболічного ацидозу внутрішньовенно краплинно
вводять 150—200 мл 4—5
%
розчину натрію гідрокарбонату.
Здебільшого лікування блювання вагітних буває успішним. За відсутнос
ті ефекту показане переривання вагітності.
Показання:
нестримне блювання,
субфебрилітет, значна тахікардія, прогресуюче схуднення, протеїнурія, цилін-
друрія і ацетонурія.
Ранні гестози, що рідко трапляються (рідкісні форми)
Дерматози
— це захворювання шкіри, які виникають у зв’язку з вагіт
ністю і зникають після її закінчення; вони проявляються свербежем, рідше
екземою, кропив’янкою, еритемою, герпетичним висипом.
У
патогенезі
мають значення функціональний дисбаланс між корою та
підкіркою, підвищена збудливість вегетативної нервової системи, що супро
воджується порушенням іннервації шкіри, метаболічними і гемомікроцирку-
ляторними змінами в ній.
Деякі форми можуть виникати у першій і другій половині вагітності.
Свербіж може обмежуватися ділянкою зовнішніх статевих органів або поши
рюватися по всьому тілу; він буває болючим, спричинює безсоння, пригні
чений настрій або дратівливість.
Діагностика
ґрунтується на даних анамнезу,
огляду, пальпації тощо. Необхідно проводити диференціальну діагностику з
цукровим діабетом, що можна підтвердити результатами аналізу крові та сечі
на глюкозу; з алергією (алергологічний анамнез, спеціальне дослідження); із
глистяною інвазією, яку можна підтвердити результатами аналізу калу.
- 4 7 -