ЗАХВОРЮВАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВАГІТНІСТЮ. ГЕСТОЗИ
Синдром нижньої порожнистої вени. Від притиснення нижньої порожнис
тої вени маткою у вагітної, яка швидко лягає на спину, з’являються патоло
гічні ознаки, погіршується загальний стан, що шкідливо впливає не тільки на
вагітну, а й на плід. Формується картина гострої гіпотензії (серцево-судинної
недостатності).
Клінічна картина.
При синдромі нижньої порожнистої вени виникають:
колапс; різке зниження AT, ниткоподібний пульс; запаморочення; пригні
чення тонів серця, дихання.
Акушерська тактика
і
лікування:
1) заздалегідь у жіночій консультації (у ФАПі) попереджають вагітну про
можливість виникнення подібного стану і навчають її правильно змінювати
положення тіла. (Вагітна лягає на кушетку без різких рухів: спочатку сідає,
потім лягає на лівий бік і обережно повертається на спину.);
2) у разі погіршення стану необхідно обережно вивести матку в середин
не положення (іноді цього достатньо), і стан вагітної поліпшується;
3) якщо немає ефекту, вагітну кладуть на лівий бік, щоб покращити кро
вообіг;
4) підключають внутрішньовенно одноразову систему з поліглюкіном,
проводять інфузійну терапію (іноді у дві вени);
5) уводять внутрішньовенно серцево-судинні засоби (кокарбоксилаза
100 мг, кордіамін 2 мл; глюкоза 40 % розчин з аскорбіновою кислотою, сер
цеві глікозиди (за необхідності), корглікон, строфантин тощо);
6) призначають кортикостероїди (преднізолон 30—60 мг, гідрокортизон
тощо), а за необхідності — катехоламіни (адреналін, норадреналін, допа-
мін) внутрішньовенно краплинно в 500 мл 5% розчину глюкози під суворим
контролем AT на тлі усунення гіповолемії.
Прегестоз
Прегестоз — це комплекс патологічних змін в організмі вагітної, який
безпосередньо передує клінічній картині пізнього гестозу і виявляється спе
ціальними методами дослідження. Цю доклінічну форму пізнього гестозу ви
діляють тільки вітчизняні акушери.
Діагностика.
Вимірювання AT за методом Короткова на обох руках.
Обов’язково
необхідно знати початковий AT (до вагітності чи напочатку вагітності).
Для визначення мобільно судинного тонусу AT вимірюється у вагітної
через 5 і 15 хв у положенні лежачи на лівому боці, а потім просять жінку
лягти на спину і вимірюють AT одразу і через 5 хв. Після зміни положення
тіла — проба з «поворотом».
Підвищення діастолічного тиску на 20 мм рт. ст. дає змогу віднести вагіт
ну до групи ризику розвитку гестозу.
Асиметрія AT на обох руках вказує на загрозу гестозу.
Підвищення систолічного тиску більше ніж на 30 % загрожує розвитком
гестозу.
Високий діастолічний тиск вказує на спастичний стан артеріол і капіля
рів та різко сповільнений кровотік через материнську частину плаценти.
- 5 5 -