ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Деякі автори пропонують вимірювати AT у положенні вагітної лежачи
на спині, лежачи на боку і сидячи. У нормі при зміні статичного положення
систолічний AT змінюється не більше ніж на 10—15 мм рт. ст. (1,3—2 кПа),
а діастолічний залишається на тому самому рівні або змінюється на 5—10 мм
рт. ст. (0,7—1,3 кПа).
Проба з навантаженням.
У вагітної вимірюють AT, щоб визначити почат
ковий. Потім їй пропонують присісти 10 разів (за 10 с) або піднятися, спус
титися по східцях. Після знову вимірюють AT 3 рази кожні 5 хв. Наприкінці
останніх 5 хв AT знову стає початковим. У нормі AT може підвищуватися на
10 %.
Зниження пульсового тиску
(це різниця між систолічним і діастолічним
тиском) до 30 мм рт. ст. і нижче також загрожує розвитком гестозу. У нормі
пульсовий тиск становить 50—60 мм рт. ст.
Холодова проба.
Вимірюють AT у вагітної в положенні лежачи, потім руку,
на якій вимірювали, занурюють на 2 хв у холодну воду і знову вимірюють AT.
Підвищення його на 25 % і більше вказує на прегестоз.
Вимірювання периферійного кровообігу.
Вагітна піднімає руки і стискає
їх у
кулаки на 5 хв, а потім опускає. Парестезії і блідість шкіри вказують на по
рушення серцево-судинної системи і прегестоз.
Підвищення венозного тиску,
який вимірюють апаратом Вальдмана (фле-
ботонометр). У нормі ЦВТ у середньому становить 100 см вод. ст., а при гес-
тозі може бути 150—230 см вод. ст.
Визначення прихованих набряків
— зважування вагітних при кожному від
відуванні жіночої консультації (ФАПу). У нормі щотижневе зростання маси
тіла, особливо після 30 тиж. вагітності, — 300—400 г.
Симптом обручки (за Хмелевським, Ніколаєвим).
У вагітної виникає набряк
пальців (частіше у терміні 31—32 тиж.) і вона може надіти обручку тільки
на мізинець або не може надіти зовсім. Для визначення цього симптому у
жіночій консультації треба мати набір «обручок», різних за розмірами (при
першому відвідуванні жіночої консультації вагітній підбирають «обручку» за
розміром і надалі визначають ступінь набрякання пальців).
Пухирна проба Мак-Клюра—Олдріча.
У передпліччя після оброблення
шкіри спиртом, дотримуючись асептики та антисептики, уводять 0,2 мл ізо
тонічного розчину натрію хлориду і відмічають час, за який пухирець, що
утворився після введення розчину, розсмоктується. Розчин уводять внутріш-
ньошкірно в ділянку внутрішньої поверхні передпліччя.
У нормі візуально і пальпаторно пухирець зникає протягом 1 год. Якщо
папула розсмоктується раніше ніж за 30 хв, це свідчить про збільшення про
никності судин і гідрофільності тканин. Пухирець може розсмоктатися по
вністю через 5—25 хв за рахунок швидкого поширення рідини в прилеглу
сполучну тканину внаслідок підвищеного капілярного тиску.
Зменшення добового діурезу
до 900 мл і менше — олігурія.
Лікування:
• створення сприятливих умов праці;
• забезпечення вагітній раціонального харчування;
• уведення вітамінів, мікроелементів;
- 5 6 -