Стр. 66 - Назарова Пат Акуш 2012

Упрощенная HTML-версия

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Достатність дози магнію сульфату визначається рівнем його у сироватці
крові в перші 4—6 год. Якщо немає можливості проводити контроль рівня
сироваткового магнію, погодинно ретельно оцінюють наявність/відсутність
клінічних симптомів токсичності магнію сульфату з обов’язковою реєстраці­
єю в історії пологів.
Ознаки магнезійної інтоксикації можливі навіть на тлі терапевтичних кон­
центрацій магнію у плазмі крові за умови комбінації з іншими препаратами, осо­
бливо з блокаторами кальцієвих каналів.
З появою ознак токсичності магнію сульфату призначають 1 г кальцію глю-
конату (10 мл 10 % розчину) внутрішньовенно, який завжди має бути у хворої.
Моніторинг стану вагітної
під час проведення терапії магнію сульфатом
включає:
• вимірювання AT кожні 20 хв;
• підрахунок ЧСС;
• спостерігання за частотою та характером дихання (ЧДР має бути не
менше ніж 14 за 1 хв);
• визначення сатурації Sa0
2
(не нижче ніж 95%);
• кардіомоніторний контроль;
• ЕКГ;
• перевірка колінних рефлексів кожні 2 год;
• контроль погодинного діурезу (має бути не менше ніж 50 мл/год).
Крім того, контролюють:
• симптоми наростання тяжкості прееклампсії: головний біль, порушення
зору (двоїння предметів, мерехтіння «мушок» перед очима), біль у надчерев’ї;
• симптоми можливого набряку легень: відчуття тяжкості в грудях, ка­
шель з мокротинням чи без нього, задишка, підвищення ЦВТ, поява кре­
пітації чи вологих хрипів при аускультації легень, зростання ЧСС та ознак
гіпоксії, зниження рівня свідомості;
• стан плода (аускультація серцебиття щогодини, фетальний моніторинг).
Магнезійну терапію проводять протягом 24—48 год після пологів, разом із симп­
томатичним лікуванням. Слід пам’ятати, що застосування магнію сульфату під час
пологів та в ранній післяпологовий період знижує скоротливу активність матки.
Критерії закінчення магнезійної терапії:
• припинення судом;
• відсутність симптомів підвищеної збудливості ЦНС (гіперрефлексія, гі-
пертонус, судомна готовність);
• стійке зниження діастолічного AT (90—100 мм рт. ст.);
• нормалізація діурезу (> 50 мл/год).
Протипоказання до магнезійної терапії:
• гіпокальціємія;
• пригнічення дихального центру;
• артеріальна гіпотензія;
• кахексія.
За відсутності магнію сульфату можливе використання діазепаму, хоча
існує ризик неонатального пригнічення дихання (діазепам проходить крізь
плацентарний бар’єр).
— 64 —