Упрощенная HTML-версия
ЗАХВОРЮВАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВАГІТНІСТЮ. ГЕСТОЗИ
Схема застосування діазепаму при прееклампсії тяжкого ступеня та еклампсії
Стартова доза
10 мг (2 мл) внутрішньовенно протягом 2 хв у 10 мл ізотонічно
го розчину натрію хлориду.
Якщо судоми не припинилися, слід повторити стартову дозу.
При перевищенні дози 30 мг за 1 год може виникнути пригні
чення або зупинка дихання у хворої!
Підтримувальна
доза
40 мг розчиняють у 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду
або розчину Рінгера і вводять внутрішньовенно зі швидкістю
22 мл/год (6—7 крапель/хв).
Якщо є можливість увести шприцовим дозатором, встановлюють
швидкість 1,5—1,75 мг діазепаму за 1 год. За необхідності добову
дозу можна підвищити до 80 мг. Можливе внутрішньом’язове
уведення препарату по 10 мг через кожні 3—4 год
Ректальне
введення
За неможливості забезпечити внутрішньовенне введення 20 мг
діазепаму розчиняють у 10 мл ізотонічного розчину натрію хло
риду, вводять шприц з розчином до прямої кишки, на половину
її довжини, та вприскують його вміст. Після цього стискають
сідниці і утримують їх у такому положенні 10 хв. Також можли
ве уведення розчину діазепаму у пряму кишку через катетер
Інфузійна терапія
Умовою адекватної інфузійної терапії є суворий контроль об’єму введеної
і випитої рідини та діурезу. Діурез має бути не меншим ніж 60 мл/год.
Загальний об’єм рідини, що вводиться, має відповідати добовій фізіоло
гічній потребі жінки (у середньому 30—35 мл/кг) з додаванням об’єму нефі-
зіологічних втрат (крововтрата тощо).
Швидкість уведення рідини не перевищує 85 мл/год або погодинний ді
урез + 30 мл/год.
Препаратами вибору до моменту розродження є ізотонічні сольові роз
чини (Рінгера, ізотонічний розчин натрію хлориду).
За потреби відновити ОЦК оптимальними препаратами є розчини гідро-
ксиетилкрохмалю 6 % або 10 %. Гідроксиетилкрохмалі або декстрани слід
вводити разом з кристалоїдами у співвідношенні 2:1.
Доцільно застосовувати донорську свіжозаморожену плазму для усунення
гіпопротеїнемії (показники білка плазми < 55 г/л), що є профілактикою кро
вотеч у пологах і післяпологовий період.
У разі необхідності альбумін краще використовувати у вигляді 10—20 %
розчинів
у
поєднанні з кристалоїдами
у
співвідношенні 1:1.
Еклампсія
Еклампсія — це найвища стадія розвитку гестозу вагітних, при якій порушу
ються всі функції органів і систем організму. Вона виникає на тлі нелікованої пре
еклампсії або тяжкої форми водянки вагітних, крім того, поєднаної форми гестозу
(особливо швидко може розвиватися еклампсія на тлі захворювань нирок!).
-
65
-