Упрощенная HTML-версия
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Головні цілі екстреної допомоги:
припинення судом; відновлення прохід
ності дихальних шляхів.
Завдання інтенсивної терапії:
• запобігання повторним судомним нападам;
• усунення гіпоксії і ацидозу;
• профілактика аспіраційного синдрому;
• невідкладне розродження.
Перша допомога
в разі розвитку нападу еклампсії:
1) лікування в разі нападу судом починається на місці;
2) розгортають палату інтенсивної терапії чи госпіталізують вагітну до
відділення анестезіології та інтенсивної терапії; усувають усі подразники;
3) хвору вкладають на рівну поверхню в положенні лежачи на лівому
боці, швидко звільняють дихальні шляхи, відкриваючи рот і виводячи впе
ред нижню щелепу, та евакуюють вміст ротової порожнини; якщо збережено
спонтанне дихання, вводять повітропровід та проводять інгаляцію кисню;
4) при тривалому апное негайно починають ШВЛ — вентиляцію носо-
лицевою маскою з подачею 100 % кисню у режимі позитивного тиску напри
кінці видиху. Якщо судоми повторюються або хвора у стані коми, уводять
м’язові релаксанти (суксаметонію бромід 2 мг/кг) та переводять пацієнтку на
ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції, що проводить лікар анестезіолог-
реаніматолог;
5) здійснюють катетеризацію периферійної вени та починають уведен
ня протисудомних препаратів (магнію сульфат болюсно 4 г протягом 5 хв
внутрішньовенно, потім — підтримувальна терапія 1—2 г/год) під ретельним
контролем AT і ЧСС. Якщо напади тривають, внутрішньовенно вводять ще
2 г магнію сульфату (8 мл 25 % розчину) протягом 3—5 хв. Замість додатково
го болюсу магнію сульфату можна ввести діазепам внутрішньовенно (10 мг)
чи натрію тіопентал (450—500 мг) упродовж 3 хв. Якщо напад судом триває
понад 30 хв, цей стан розглядають як екламптичний статус;
6) якщо діастолічний AT залишається на рівні 110 мм рт. ст., проводять
антигіпертензивну терапію;
7) катетеризують сечовий міхур;
8) компонентом інфузійної терапії можуть бути
декстрани,
які ефектив
но поповнюють ОЦК, поліпшують мікроциркуляцію. їхня доза не повинна
перевищувати 10 мл/кг на добу (доза понад 10 мл/кг на добу може призвести
до гіпокоагуляції);
9) не використовують гіпоосмолярні розчини — 5 % і 10 % розчини глю
кози, а також їхні суміші з електролітами (поляризувальні суміші), оскільки
вони часто спричинюють гіпоглікемію у плода, посилюють накопичення лак
тату в мозку матері, погіршуючи неврологічний прогноз. До введення роз
чинів глюкози вдаються лише за абсолютними показаннями — гіпоглікемія,
гіпернатріємія та гіпертонічна дегідратація, іноді — у хворих на цукровий діа
бет для профілактики гіпоглікемії.
Тактика розродження
1. За умови готових пологових шляхів проводять амніотомію з наступним
призначенням пологостимуляції окситоцином з урахуванням акушерської си
- 7 0 -