Упрощенная HTML-версия
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Частота вагітностей і пологів, ускладнених пізнім гестозом, в Україні ко
ливається від 10 до 15 %.
З
часу затвердження принципів доказової медицини підходи до класифі
кації, діагностики, тактики ведення та лікування гіпертензивних розладів у
вагітних, зокрема прееклампсії, істотно переглянуто.
Артеріальна гіпертензія
— підвищення систолічного артеріального тиску
до 140 мм рт. ст. чи вище та/або діастолічного артеріального тиску до 90 мм
рт. ст. чи вище при двох вимірюваннях у стані спокою із інтервалом не менше
ніж 4 год або підвищення артеріального тиску до 160/110 мм рт. ст. однора
зово.
Класифікація
(ISSHP, 2000/
Артеріальна гіпертензія у вагітних:
1) хронічна гіпертензія;
2) гестаційна гіпертензія:
• транзиторна;
• хронічна;
3) прееклампсія/еклампсія:
• легкого ступеня;
• середнього ступеня тяжкості;
• тяжкого ступеня;
• еклампсія;
4) поєднана прееклампсія;
5) гіпертензія неуточнена.
Хронічна гіпертензія
— гіпертензія, що спостерігалася до вагітності або
виникла (вперше виявлена) до 20 тиж. вагітності.
Гестаційна гіпертензія —
гіпертензія, що виникла після 20 тиж. вагітності
і не супроводжувалася протеїнурією аж до пологів.
Прееклампсія
— гіпертензія, що виникла після 20 тиж. вагітності, у по
єднанні з протеїнурією.
Протеїнурія —
вміст білка 0,3 г/л у середній порції сечі, зібраній двічі з
інтервалом 4 год чи більше, або екскреція білка 0,3 г за добу.
Поєднана прееклампсія —
поява протеїнурії після 20 тиж. вагітності на тлі
хронічної гіпертензії.
Транзиторна гестаційна гіпертензія
— нормалізація артеріального тиску в
породіллі, яка перенесла гестаційну гіпертензію, упродовж 12 тиж. після по
логів (ретроспективний діагноз).
Еклампсія
— судомний напад (напади) у жінки з прееклампсією.
Гіпертензія неуточнена —
гіпертензія, виявлена після 20 тиж. вагітності,
за відсутності інформації щодо AT до 20 тиж. вагітності.
Гіпертензію, пов’язану з вагітністю, діагностують та оцінюють за ступе
нем тяжкості на підставі показників діастолічного тиску, який більше харак
теризує периферійний судинний опір і залежно від емоційного стану жінки
змінюється менше, ніж систолічний. Для визначення обсягу лікування та як
мету антигіпертензивної терапії (цільовий рівень AT) також використовують
діастолічний тиск.
•
Міжнародне товариство з вивчення гіпертензії у вагітних.
- 8 0 -