Упрощенная HTML-версия
ВПЛИВ РІЗНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ І ПОЛОПВ
аплікації, еластичну компресію нижніх кінцівок та їхнє підвищене положен
ня під час сну. Загальна терапія полягає у призначенні протизапальних та
десенсибілізувальних препаратів, дезагрегантів, препаратів, що поліпшують
мікроциркуляцію та справляють флебодинамічну дію. Пологи ведуть згідно
з акушерською ситуацією з ретельним знеболюванням. Усім роділлям про
водять еластичне бинтування обох ніг для зменшення венозного застою і
запобігання рефлюксу крові під час потуг. У післяпологовий період слід про
довжити еластичну компресію обох нижніх кінцівок. Рекомендується ЛФК.
В усіх породіль необхідно щодня оглядати обидві ноги, пальпувати підшкірні
вени, на 3—4-й день після пологів доцільно провести комплексне УЗД судин,
що включає ангіосканування і допплєрографію. Після виписування зі стаці
онару всім пацієнткам рекомендують еластичну компресію нижніх кінцівок,
обмеження статичних навантажень, а також спостереження у хірурга.
Тромбоз глибоких вен.
Раннім клінічним проявом глибокого венозного
тромбозу є біль, що виникає в литкових м’язах, у підколінній ямці або стег
новій ділянці та в паху по ходу судинного пучка. Привертають увагу вегета
тивні симптоми: частий пульс, невідповідність частоти пульсу температурній
кривій, озноб. Уражена кінцівка збільшується в об’ємі, змінюється забарв
лення шкіри, відзначається локальне підвищення її температури.
Уточнюють діагноз і тактику лікування разом з хірургом.
Ведення вагітності та пологів.
При пологах у хворих, що перенесли тром
боз глибоких вен, потрібно враховувати, з одного боку, ступінь активності
тромботичного процесу, пологи можуть бути проведені як через природні
пологові шляхи, так і шляхом кесаревого розтину, залежно від акушерської
ситуації. Оскільки операція спричинює вираженіші зміни в системі гемоста
зу, перевагу варто віддавати веденню пологів через природні пологові шляхи,
проводячи дезагрегантну терапію.
У післяпологовий період усім породіллям продовжують дезагрегантну те
рапію та еластичну компресію нижніх кінцівок, рекомендують ЛФК, спосте
реження у хірурга.
АНЕМІЯ ВАГІТНИХ
Анемія — патологічний стан, що характеризується зменшенням кількості
еритроцитів та/або вмісту гемоглобіну в одиниці об’єму крові.
Класифікація
1. За етіологією: аліментарні анемії (залізодефіцитна, В
12
-дефіцитна,
фолієводефіцитна та ін.), гемолітичні анемії (унаслідок ферментативних по
рушень, таласемія, серпоподібно-клітинні порушення, інші спадкові гемолі
тичні анемії, набута гемолітична анемія), апластичні анемії (набута чиста чер-
воноклітинна аплазія — еритробластопенія, інші апластичні анемії), гостра
постгеморагічна анемія, анемії при хронічних хворобах.
2. За ступенем тяжкості (табл. 5.2).
Переважна більшість випадків анемії у вагітних — це залізодефіцитна
анемія (90 %), половина з них має поєднаний залізо- і фолієводефіцитний ге-
нез. Решту видів анемії діагностують у вагітних відносно рідко. Анемія легко-
—
93
—