Упрощенная HTML-версия
Теоретична частина
Плацента утворюється з базальної частини децидуальної оболонки та дуже
розрослих ворсинок ворсинчастого хоріона. Наприкінці вагітності плацента — це
м'ясисте дископодібне утворення діаметром 15—18 см, завтовшки 2—3 см, масою
500—600 г. Плацента має дві поверхні: плодову і материнську. Плодова поверхня
вкрита блискучою гладенькою водяною оболонкою, крізь яку просвічує потужна
сітка кровоносних судин, що радіально розходяться до периферії від місця при-
кріплення пуповини. У периферійних ділянках калібр судин зменшується.
Материнська поверхня плаценти — червоного кольору з сірувато-матовим
відтінком, зумовленим кольором тонкої децидуальної оболонки, що вкриває
розрослі ворсинки хоріона, які становлять основну частину плаценти. Материнсь-
ка поверхня плаценти поділена більш-менш глибокими борозенками на 15—
20 часток (cotyledones), що містять по 14—16 ворсинок. Перегородки між частка-
ми утворені децидуальною тканиною.
На материнській поверхні плаценти часто видно зірчасті шорсткі ділянки
неправильної форми, утворені внаслідок відкладання солей кальцію, та білі ін-
фаркти різної величини, що є результатом місцевого порушення кровообігу. Ок-
ремі дрібні інфаркти не справляють шкідливого впливу на плід, а великі можуть
спричинити загибель плода.
Плацента зазвичай прикріплюється у верхньому відділі матки на передній або
задній її стінці. Прикріплення її в ділянці дна або трубних кутів трапляється знач-
но рідше.
Судинна сітка плаценти складається з двох систем: матково-плацентарної та
плодової. Матково-плацентарні артерії зі стінок матки проникають у децидуальну
оболонку і віддають свою артеріальну кров безпосередньо у міжворсинчасті про-
міжки, звідки венозна кров відтікає назад до матки матково-плацентарними ве-
нами. Циркуляція материнської крові у міжворсинчастих проміжках відбувається
значно повільніше, ніж у загальному кровотоці, оскільки міжворсинчасті проміж-
ки значно більші, ніж матково-плацентарні судини.
Плодова судинна система починається з двох пупкових артерій, що несуть
венозну кров від плода до плаценти. До кожної плацентарної частки підходить
одна артеріальна гілка другого порядку, яка, вступивши в частку, розпадається на
гілки третього, четвертого порядку і т.д. відповідно до гілок плацентарних ворси-
нок. У кінцевих гілочках ворсинок проходять петлі капілярів.
Венозна частина капілярних петель зливається у дедалі більші судини і, зре-
штою, переходить у пупкову вену, що несе до плода артеріальну кров.
Материнська кров, що обмиває ворсинки, не згортається і не змішується з
кров'ю плода, яка тече судинами, розташованими всередині ворсинок. Ці два
потоки крові роз'єднує стінка ворсинки, що складається з двох шарів клітин: зов-
нішнього шару цитоплазматичної маси (синцитій) та внутрішнього цитотрофо-
бласта.
Незважаючи на таке відокремлення, між кров'ю матері і кров'ю плода відбу-
вається енергійний обмін речовин: із крові матері у кров плода переходять кисень
і поживні речовини, а у кров матері з крові плода надходять продукти обміну
(зокрема, карбону(IV) оксид), які необхідно видалити з організму плода. Багато
речовин (кисень та ін.) проникають крізь плаценту до плода і назад у незмінено-
му вигляді. Крізь плаценту можуть проникати і невеликі недисоційовані молекули
1 0 0