Упрощенная HTML-версия
Теоретичначастина
Протягом усієї вагітності фолікули в яєчниках не дозрівають і овуляція не
відбувається. Однак продукування естрогенів триває. Естрогенні гормони, як і
прогестерон, стимулюють ріст матки та грудних залоз.
Плацента — це нова залоза внутрішньої секреції під час вагітності, в якій
утворюються і нагромаджуються прогестерон, гонадотропні та естрогенні гормо-
ни, плацентарний лактоген.
Плацентарний лактоген за хімічними та імунологічними властивостями
наближається до соматотропіну передньої частки гіпофіза і пролактину. Завдяки
властивій йому антиінсуліновій дії він зумовлює посилення гліконеогенезу в пе-
чінці, зниження толерантності організму до глюкози, посилення ліполізу.
Плацента продукує також низку інших білково-пептидних гормонів, таких як
меланоцитстимулювальний гормон, тиреотропний гормон, релаксин, вазопресин,
окситоцин. Зі збільшенням терміну вагітності продукування гонадотропінів і про-
гестерону поступово зменшується, а естрогенних гормонів — збільшується.
Біологічна дія естрогенів під час вагітності спрямована на ріст матки (вони
сприяють гіперплазії та гіпертрофії м'язових клітин матки). Крім того, естрогени
зумовлюють ріст грудних залоз.
Плацента виділяє під час вагітності велику кількість прогестерону. Цей сте-
роїдний гормон утворюється у плаценті з материнського холестерину.
Встановлено, що з прогресуванням вагітності концентрація прогестерону у
крові матері значно підвищується. Зростає також екскреція прегнандіолу — ос-
новного метаболіту прогестерону.
Гормони плаценти впливають на передню частку гіпофіза, проміжний мозок
та вегетативну нервову систему, функцію печінки, розвиток плода.
Між плацентою і плодом існує функціональний зв'язок, що дає змогу розгля-
дати їх як єдину ендокринну систему — фетоплацентарну одиницю, яка має пев-
ну автономність.
Встановлено, що в синтезі естрогенів окрім плаценти бере участь плід і що
метаболічна активність плода і плаценти доповнює метаболічну активність мате-
ринського організму.
Серцево-судинна система. За нормальної вагітності серцево-судинна система
жінки функціонує в умовах підвищеного навантаження. Це пов'язане з такими
чинниками: 1) появою додаткової потужної системи матково-плацентарного кро-
вообігу; 2) значним збільшенням сітки кровоносних судин матки та грудних за-
лоз; 3) збільшенням об'єму циркулюючої крові; 4) зміщенням серця під впливом
діафрагми, що піднімається.
Серце вагітної поступово пристосовується до навантаження: відбувається
фізіологічна гіпертрофія лівого шлуночка, збільшується хвилинний об'єм серця,
відзначаються деяке підвищення судинного тонусу та прискорення пульсу. Унас-
лідок високого стояння діафрагми в останні місяці вагітності вісь серця розташо-
вується більш горизонтально і перегини великих судин можуть зумовлювати поя-
ву функціональних систолічних шумів. Усі ці зміни повністю зникають після по-
логів. Артеріальний тиск за фізіологічної вагітності змінюється мало: у перші
тижні він дещо знижується; після 16 тиж — дещо підвищується (на 5—10 мм рт.
ст.). Для того щоб правильно встановити рівень та динаміку артеріального тиску,
потрібно знати величину артеріального тиску до вагітності.
1 0 4