АНОМАЛІЇ РОЗВИТКУ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
тропінів через 30—120 хв після введення препарату в 5 разів (і більше)
вказує на центральний генез захворювання.
Лікування
має бути комплексним і проводитися спільно з невропа
тологом та ендокринологом. Крім заходів, спрямованих на нормалізацію
функцій ділянки проміжного мозку (вітамінотерапія, збалансоване хар
чування, дотримання режиму праці й відпочинку), показана специфічна
гормональна терапія гонадотропінами (префізон, пергонал), естрогенами
(естрофем, мікрофолін). Уведення естрогенів чинить стимулювальний
вплив не тільки на розвиток статевих органів і грудних залоз, а й на гіпо
таламус. Крім того, призначають негормональні анаболіки (інозин, калію
оротат), ферменти (абонін, панзинорм), вітаміни групи В, С, глютамінову
кислоту, актовегін, інстенон, флуоксетину гідрохлорид. Хворим із затрим
кою статевого розвитку внаслідок дефіциту маси тіла гормональна терапія
протипоказана. Лікування полягає у призначенні нейротропних препа
ратів, висококалорійного харчування, ферментних препаратів, проведенні
психотерапії, симптоматичної і вітамінотерапії.
Затримка статевого розвитку яєчникового генезу
зумовлена ви
раженим послабленням гормональної функції яєчників на тлі гіпергона-
дотропної активності гіпофіза, що може бути пов’язане із хромосомною
патологією (різноманітні форми дисгенезії гонад) або розглядатися як
функціональна недостатність яєчників.
Функціональну неповноцінність яєчників спричинюють інфекційні
ураження фолікулярного апарату, зміна чутливості рецепторів яєчників до
впливу гонадотропінів унаслідок порушення їхньої іннервації та дефіциту
ферментних систем, що беруть участь у синтезі естрогенів.
Якщо внаслідок обстеження діагностують яєчникову форму затримки
статевого розвитку, то передовсім слід виключити дисгенезію гонад (гене
тичне дослідження).
Хворим із яєчниковою формою затримки статевого розвитку показа
не проведення замісної гормональної терапії (естроген-гестагенної) у цик
лічному режимі.
Дисгенезія гонад
— дефект розвитку статевих залоз, переважно зу
мовлений хромосомними порушеннями, які призводять до виникнення
різних аномалій розвитку жіночих статевих органів.
Розвиток дисгенезії гонад пов’язують із вродженими хромосомними
дефектами, несприятливими впливами на організм плода (інфекція, інток
сикація, іонізаційна радіація тощо) у критичні періоди диференціювання
статевих залоз.
Розрізняють три форми дисгенезії гонад — типову, чисту і змішану.
У хворих із
типовою формою
(синдром Шерешевського—Тернера)
унаслідок хромосомного аналізу виявляють каріотип 45X0. У новонарод
99