Упрощенная HTML-версия
Розділ 6
Мал. 64.
Песарії
щення тонусу м’язів тазового дна і передньої черевної стінки, повноцінне
дієтичне харчування, постійний контроль за функцією сечового міхура і
кишок. Надзвичайно корисні водні процедури і лікувальна фізкультура.
Нарівні із загальними гімнастичними вправами рекомендують виконувати
вправи, що сприяють зміцненню м’язово-зв’язкового апарату тазового дна
(піднімання таза у поєднанні з розведенням і зведенням колін, ходьба з
напівприсіданням, піднімання ніг під прямим кутом до тулуба, ритмічні
вправи для м’язів промежини та ін.) і передньої черевної стінки (підні
мання ніг вертикально у положенні лежачи, кругові рухи тулубом тощо).
Лікувальна фізкультура ефективна тільки на початковій стадії хвороби чи
в комплексі з хірургічними методами лікування. Виконання гімнастичних
вправ рекомендують також у період підготовки до оперативних втручань і
в ранній післяопераційний період.
Пацієнткам з перерозтягнутою передньою черевною стінкою призна
чають спеціальний пояс-бандаж.
Щоб підвищити тонус м’язів промежини, застосовують електрости
муляцію струмом низької частоти, вібромасаж, декомпресійні впливи, ла-
зеро- і магнітотерапію, що ефективні після проведених хірургічних втру
чань.
Ортопедичний метод лікування випадіння матки із застосуванням
песаріїв (мал. 64) майже не використовують. До нього вдаються лише за
наявності абсолютних протипоказань до оперативного втручання. Серед
основних недоліків цього методу — виникнення кольпітів, пролежнів, по
дальше розтягнення м’язів тазового дна, щоденні спринцювання, постій
ний лікарський контроль.
Перераховані заходи лише сповільнюють прогресування процесу
опущення внутрішніх статевих органів.
Для корекції опущення і випадіння статевих органів переважно засто
совують
хірургічне лікування.
Під час вибору оперативного методу вра
ховують вік хворої, її загальний стан, особливості менструальної функції,
можливість настання вагітності і пологів, ступінь опущення стінок піхви і
матки, наявність цисто- і ректоцеле, стан шийки матки, замикальної функ
ції сечового міхура і прямої кишки.
114