Упрощенная HTML-версия
ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
(до зникнення клінічних симптомів і ще одну добу після клінічного покра
щення) із подальшим переходом до пероральних схем або, у разі потреби,
зі зміною антибіотика та шляхів його введення. Загальна тривалість ліку
вання має становити не менше 14 діб.
Антибактеріальну терапію доповнюють десенсибілізувальною, ін-
фузійною, антиоксидантною, симптоматичною, протикандидозною тера
пією. Лікування ускладнених форм сальпінгоофориту (тубооваріальних
пухлин), позаматкових абсцесів, заднього параметриту, що нагноюється,
пельвіоперитоніту після прориву піосальпінксу або піовару залежить від
віку пацієнток, тривалості процесу і стійкості збудника до антибактеріаль
них препаратів. У молодих жінок, які ще не народжували, лікування роз
починають із консервативних методів. Рекомендовано пункції гнійних
новоутворень для евакуації вмісту, промивання порожнини гнояка анти
септиками та введення до них антибактеріальних речовин. Паралельно
призначають загальну антибактеріальну, десенсибілізувальну, протиза
пальну і дезінтоксикаційну терапію.
Якщо консервативна терапія неефективна протягом 72 год, проводять
подальше обстеження, переглядають лікувальну тактику або призначають
оперативне лікування з видаленням запального вогнища та дренуванням
черевної порожнини.
Під час хронічної стадії лікування має бути комплексним і включа
ти біологічні (гоновакцина, аутогемотерапія, плазмол, екстракт плаценти,
алое, ФіБС тощо), фармакологічні (вітаміни, десенсибілізувальні, несте-
роїдні протизапальні засоби, ферменти тощо) і фізіотерапевтичні (діатер
мія, парафін, озокерит, грязі тощо) методи, лікувальну фізкультуру, сана-
торно-курортне лікування.
СЕПТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
У гінекологічній практиці трапляються септичні захворювання, що є
вторинними, як наслідок ослаблення реактивних сил організму за наяв
ності запальних процесів, зумовлених високовірулентною мікрофлорою.
Ці захворювання проявляються у вигляді перитоніту, тромбофлебіту, бак
теріально-токсичного шоку, септицемії та септикопіємії.
П
еритоніт
Перитоніт — запалення очеревини черевної порожнини. Розвиваєть
ся як ускладнення після гінекологічних операцій, кесаревого розтину; у
разі розриву піосальпінксу, піовару тощо, перфорації матки; як наслідок
проникнення інфекції з матки через труби в черевну порожнину (при гіс-
131