Упрощенная HTML-версия
ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
тизон. Для запобігання тромбоутворенню вводять гепарин. Обов’язково
проводять корекцію електролітного балансу, ліквідацію ацидозу і гіпоксії.
Призначають антибіотики широкого спектра дії.
Одним із методів профілактики бактеріального шоку при септичних
станах є проведення форсованого діурезу. Цей метод передбачає попе
реднє водне навантаження (близько 1,5—2 л рідини внутрішньовенно) з
подальшим струминним уведенням діуретичних засобів (манітол, фуро-
семід, еуфілін). Одночасно проводять корекцію електролітного балансу та
боротьбу з гіпопротеїнемією. За потреби переводять на гемодіаліз.
С
епсис
Сепсис — загальний септичний процес, який розвивається внаслідок
зниження реактивності організму хворої та значної вірулентності мікро
організмів. Це тяжке загальне інфекційне захворювання, що характери
зується токсемією мікробного і тканинного походження, постійним або
періодичним надходженням мікроорганізмів з вогнища інфекції до загаль
ного кровотоку, утворенням в окремих випадках гнійних метастазів; також
спостерігають тяжкі дистрофічні зміни в печінці, нирках, серці, легенях,
селезінці, крововиливи в шкірі, слизових та серозних оболонках внаслі
док ураження стінок капілярів.
Спричинити сепсис можуть стафілококи, стрептококи, протей, киш
кова паличка, анаероби, часто — змішана інфекція.
Розрізняють дві форми генералізованої інфекції: сепсис без метаста
зів — септицемію — і сепсис із метастазами — септикопіємію.
Для
септицемії
характерні бактеріемія і виражена інтоксикація організ
му. Стан хворої відразу стає тяжким, нерідко вона втрачає свідомість, марить.
На шкірі — поліморфний висип. Виникає озноб, температура тіла досягає
високої позначки і стає постійною, однак процес може перебігати й без ви
сокої температури. Спостерігають повторні озноби. Пульс прискорюється до
120—140 за 1 хв. Локалізованого болю в животі зазвичай немає. Печінка й се
лезінка збільшуються в розмірі. Язик сухий, обкладений, живіт трохи здутий,
нерідко розвивається пронос токсичного походження, діурез зменшений.
Септицемія може закінчитися видужанням, смертю або ж перейти в
сепсис із метастазами. Тривалість захворювання становить 1,5—2 тиж. У
разі блискавичної форми смерть настає протягом кількох діб.
Септикопіємія
передбачає утворення в органах і тканинах гнійних
вогнищ. Інфекція локалізована у вигляді тромбофлебітів і численних дріб
них септичних вогнищ переважно в легенях, нирках, печінці, селезінці,
кістках. Разом із легенями вражена серцево-судинна система — виника
ють септичні васкуліти та ендокардит.
135