Упрощенная HTML-версия
Розділ 7
Діагностика
гонореї верхніх відділів статевих органів ґрунтується на
клінічних проявах захворювання і виявленні гонококів у мазках, узятих із сечів
ника, каналу шийки матки або інших вогнищ інфекції.
При хронічній гонореї для загострення процесу використовують так
звану провокаційну пробу:
1) фізіологічну — менструація;
2) аліментарну — уживання гострої, солоної їжі (пиво, оселедці тощо);
3) біологічну — уведення гонококової вакцини (500 млн мікробних тіл);
4) хімічну — змащування слизової оболонки каналу шийки матки 5 %
розчином нітрату срібла або розчином Люголя; слизової оболонки
сечівника — 1 % розчином нітрату срібла;
5) термічну — застосування впродовж 3 днів діатермії тощо;
6) механічну — масаж сечівника.
Мазки рекомендують брати на 2—4-й день менструації, після прово
кації — через 24, 48 та 72 год.
Гонорея у вагітних часто перебігає безсимптомно, може призвести до
ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду, а також є чин
ником ризику для плода і новонародженого. Можливі ускладнення: у жін
ки — недоношування вагітності, хоріонамніоніт, субінволюція матки, ен
дометрит; у плода — анофтальмія, внутрішньоутробний сепсис, смерть.
Лікування
гонорейної інфекції проводять в умовах спеціалізованого
стаціонару. Основними препаратами є антибіотики групи пеніциліну, цефа-
лоспорини, аміноглікозиди, тробіцин, макроліди (сумамед), хінолони (ци-
профлоксацин, офлоксацин) у комбінації з метронідазолом, тибералом.
Критерії ефективності лікування.
Через 7—10 днів після закінчення лі
кування антибіотиками беруть мазки на наявність гонококів. За їх відсутності
проводять провокаційну пробу і протягом 3 днів беруть матеріал для дослід
ження. За відсутності гонококів у мазках, узятих на 2—4-й день менструації
впродовж наступних трьох менструальних циклів, хвору знімають з обліку.
К
андидоз
Кандидоз — захворювання, спричинене дріжджоподібними грибами,
переважно роду кандида
(Candida albicans, С. glabrata, С. tropicalis).
До
розвитку призводять ушкодження слизових оболонок, порушення гормо
нального, вуглеводного (цукровий діабет) і білкового обміну, гіпо- й авіта
мінози, нераціональне застосування антибіотиків, статеве життя.
Зараження кандидозом можливе в усі вікові періоди, враховуючи і
внутрішньоутробний.
Гриби роду
Candida
чинять безпосередній стимулювальний вплив на
збудників бактерійних інфекцій, а також призводять до зниження чутли
вості бактерій до антибіотиків та інших хіміотерапевтичних препаратів.
146