Стр. 169 - Наказ 955 Захист від зараження ВІЛ працівників

Упрощенная HTML-версия

ПОРУШЕННЯ МЕНСТРУАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ТА НЕЙРОЕНДОКРИННІ СИНДРОМИ
Маткова форма аменореї може бути первинною (через аномалії роз­
витку матки або патологічні зміни слизової оболонки матки внаслідок
туберкульозу, скарлатини, що настали до статевого дозрівання) або вто­
ринною (унаслідок розвитку синдрому Ашермана (внутрішньоматкові
синехії), видалення матки, перенесеного туберкульозного ендометриту,
ушкодження слизової оболонки матки у разі її хімічного, термічного опіку,
грубого вишкрібання і видалення базального шару).
Загальний стан хворих задовільний, зовнішні і внутрішні статеві ор­
гани розвинені правильно, соматичних дефектів немає.
Діагностика
полягає в ретельному збиранні анамнезу щодо перене­
сених захворювань або внутрішньоматкових втручань, проведенні ультра­
звукового дослідження в динаміці менструального циклу, гістероскопії.
Лікування.
За наявності внутрішньоматкових синехій виконують гіс-
тероскопію, руйнують синехії, уводять внутрішньоматковий засіб строком
на 3—4 міс. Якщо ушкодження слизової оболонки матки відбулося внаслі­
док туберкульозу, проводять специфічне лікування з подальшим призна­
ченням естроген-гестагенної терапії. При ушкодженні слизової оболонки
матки після грубо виконаного вишкрібання показана циклічна естроген-
гестагенна терапія. Запропонований метод трансплантації оболонки. У
більшості хворих проведена терапія дає змогу відновити менструальну
функцію, проте репродуктивна функція відновлюється рідко.
ІНШІ ВИДИ АМЕНОРЕЇ
Крім порушень у системі гіпоталамус—гіпофіз—яєчники—матка іс­
тинна аменорея може бути зумовлена:
1.
Ураженням кіркової речовини надниркових залоз (адреногені-
тальний синдром
) унаслідок гіперплазії або пухлин, що супроводжуєть­
ся підвищенням умісту андрогенів в організмі і призводить до вірилізації.
Розрізняють вроджений, препубертатний і постпубертатний адреногені-
тальний синдром.
Клінічні прояви залежать від часу виникнення синдрому. Так, врод­
жений адреногенітальний синдром проявляється жіночим псевдогермаф­
родитизмом.
Лікування
полягає у застосуванні глюкокортикоїдних препаратів
(преднізолон, кортизон, дексаметазон), дозу яких підбирають індивіду­
ально залежно від віку, маси тіла і ступеня гіперандрогенії. За наявності
пухлини показане хірургічне лікування. У разі різко вираженого псевдо-
гермафродитизму проводять пластичні операції.
2.
Захворюваннями щитоподібної залози.
Вважають, що дисфун­
кція щитоподібної залози спричинює пригнічення гонадотропної актив­
167