Упрощенная HTML-версия
Розд і л 8
ності гіпофіза або гормони щитоподібної залози впливають безпосеред
ньо на яєчники, регулюючи чутливість їх до гонадотропінів. Частіше
аменорея розвивається за наявності гіпотиреозу, але трапляється також і
при тиреотоксикозі.
Лікування
— терапія основного захворювання: у разі
гіпотиреозу призначають тиреоїдин, трийодтиронін, тироксин, при гіпер
тиреозі — антитиреоїдні засоби, які містять йод (калію йодид, дийодтиро-
зин) і тиреостатичні засоби (мерказоліл тощо). Під час лікування менстру
альний цикл, як правило, поновлюється.
ГІПОМЕНСТРУАЛЬНИЙ СИНДРОМ
Гіпоменструальний синдром проявляється незначними (гіпоменорея),
короткими (олігоменорея), нечастими (опсоменорея) менструаціями.
Розрізняють гіпоменструальний синдром
первинний,
якщо менструа
ції з самого початку були ослабленими, і
вторинний,
що розвинувся після
нормальних менструацій.
Первинний гіпоменструальний синдром спостерігають при аномаліях
розвитку статевої системи, пов’язаних із недостатньою статевою дифе
ренціацією, явищами вірилізації, при гіпоплазії статевих органів, інфан
тилізмі, астенії тощо.
Вторинний — розвивається внаслідок порушення функції залоз внут
рішньої секреції, під час інфекційних і тривалих виснажливих захворю
вань, захворювань серцево-судинної системи і кровотворних органів,
запальних захворювань статевої системи, після травми матки (надмірне
вишкрібання) або яєчників.
Гіпоменструальний синдром нерідко спостерігають у період статево
го дозрівання, преклімактеричний і клімактеричний періоди.
Діагностика
ґрунтується на старанному клінічному обстеженні, ла
бораторних даних, результатах функціонального дослідження.
Лікування.
У разі овуляторних менструальних циклів з відсутністю
супутніх порушень (болісність менструацій, безплідність тощо) гіпоменс
труальний синдром не потребує спеціального лікування. Так, рекоменду
ють загальнозміцнювальні заходи (раціональне харчування, правильне
чергування праці і відпочинку, фізичні вправи) і фізіотерапевтичні проце
дури (діатермія, гальванічний комір за Щербаком, грязелікування тощо).
Якщо гіпоменструальний синдром супроводжує гіпоестрогенія, проводять
гормонотерапію (естрогени, прогестерон, гонадотропні гормони), пара
лельно призначають етіологічне лікування (протитуберкульозні препарати
тощо). При аменореї і гіпоменструальному синдромі яєчникового генезу
застосовують нативну антиоваріальну імунну цитотоксичну сироватку
(прооварин, або АОЦС).
168