ПОРУШЕННЯ МЕНСТРУАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ТА НЕЙРОЕНДОКРИННІ СИНДРОМИ
ендометріоз, міома матки, запальні процеси внутрішніх статевих органів,
особливо хронічні, які призводять до обширного спайкового процесу та
порушення правильного розміщення матки в малому тазі, інфільтрати в
ділянці малого таза і приматкової клітковини, внутрішньоматкові проти
заплідні засоби.
Причиною болю під час менструації можуть бути також розриви
заднього листка широкої зв’язки матки (синдром Аллена—Мастерса)
і варикозне розширення тазових вен в основі широкої зв’язки і власної
зв’язки яєчників.
Клінічна картина.
Біль при альгодисменореї виникає в перший день
циклу або за декілька годин до початку менструації. Він є гострим, пе
реймоподібним, локалізується внизу живота, часто іррадіює у попереко
во-крижову ділянку, може супроводжуватися вегетативними розладами в
різних органах і системах (мігренеподібний головний біль, запаморочен
ня, біль у ділянці серця, тахі- або брадикардія), нудотою, блюванням, про
носами, загальною слабістю, депресією, погіршенням пам’яті, свербежем,
набряками повік та слизової оболонки носа тощо. Може супроводжувати
кожну менструацію, регулярно з’являтися через кожні дві менструації або
тільки під час деяких менструацій.
При вторинній альгодисменореї, спричиненій міомою матки або аде-
номіозом, менструації набувають характер гіперполіменореї.
Діагностика
альгодисменореї не становить труднощів за рахунок ха
рактерної клінічної картини і чіткого зв’язку з менструаціями. Складнощі
виникають при діагностиці і встановленні етіологічного чинника альго
дисменореї. Правильній діагностиці сприяє застосування гормональних,
рентгенологічних, ультразвукових та ендоскопічних методів дослідження.
Завдяки впровадженню в клінічну практику лапароскопії з’явилася мож
ливість діагностувати «малі» форми зовнішнього ендометріозу, варикозне
розширення тазових вен, розрив листків широких маткових зв’язок, спай-
ковий процес у малому тазі.
Лікування
альгодисменореї спрямоване на усунення проявів основ
ного захворювання: при запальних процесах— протизапальна терапія,
при ендометріозі та міомі — гормонотерапія. У тяжких випадках показане
оперативне лікування. При аномаліях розвитку матки виконують хірургіч
ну корекцію. Хворим з неправильними положеннями матки призначають
гінекологічний масаж, фізіотерапію, з розривом листків широкої зв’язки
матки — здійснюють ушивання розриву.
Виходячи з патогенетичних механізмів розвитку альгодисменореї,
виправданим є призначення інгібіторів простагландинів, спазмолітиків,
анальгетиків, холінолітиків, седативних препаратів. Приймання препа
ратів необхідно починати за 2—3 дні до початку менструації та в 1-й день
175