Упрощенная HTML-версия
Розділ 9
Діагностика.
Найінформативнішими методами діагностики цього
захворювання є гістеросальпінгографія і гістероскопія, лапароскопія. Уль
тразвукове дослідження при аденоміозі має допоміжне значення, його ін
формативність збільшується в передменструальний період.
Ендометріоз шийки матки. Згідно із сучасними даними, частота ен
дометріозу шийки матки різко зросла.
Макроскопічні вогнища ендометріозу піхвової частини шийки матки
здебільшого мають вигляд смужок, вічок, ягоди шовковиці, наботової кіс
ти. Ці утворення бувають також багатокутної чи округлої форми, крапчас
того типу. При огляді неозброєним оком ендометріоїдні гетеротопії мають
блідо-рожеве або червонувате забарвлення. Найчіткіше вони проявляють
ся наприкінці лютеїнової фази циклу, коли змінюються їхній об’єм і забар
влення: на поверхні шийки матки рельєфно виступають синюшно-багряні
утворення, величина яких варіює від мікроскопічної до розміру вишні.
Іноді вони бувають і більшими, однак рідко уражують усю (чи майже всю)
піхвову частину шийки матки.
Ендометріоз шийки матки нерідко виникає після діатермокоагуляції
та інших хірургічних втручань на шийці матки, пологів, що супроводжу
ються травмою. Для нього характерні темно-кров’янисті виділення до і
після менструації і контактна кровотеча. Больовий симптом відсутній.
Для
діагностики
широко застосовують просту або розширену коль-
поцервікоскопію. Остаточний діагноз установлюють завдяки виконанню
гістологічного дослідження тканини шийки матки, отриманої шляхом
прицільної біопсії і вишкрібання слизової оболонки каналу шийки матки.
Ендометріоз варто також диференціювати з ендометріальною ме-
таплазією окремих залоз слизової оболонки каналу шийки матки й аде
нокарциномою in situ, наботовими кістами з геморагічним умістом,
еритроплакіями, тобто ураженнями, що також можуть супроводжуватися
перед- і постменструальними кров’янистими виділеннями.
Ендометріоз маткових труб
у чистому вигляді трапляється досить
рідко, частіше хвороба поєднується з ендометріоїдними гетеротопіями ін
ших локалізацій, зокрема із внутрішнім ендометріозом матки й ендомет-
ріозом яєчника.
Клінічна картина
захворювання практично не відрізняється від від
повідних клінічних проявів при перерахованих вище ураженнях, причому
біль (альгоменорея) залишається провідним симптомом.
Діагностика
ендометріозу маткових труб— шляхом лапароскопії,
гістеросальпінгографії, комп’ютерної томографії, магнітно-резонансної
томографії.
Ендометріоз маткових труб слід диференціювати з нодозним сальпін
гітом.
192