ДОБРОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ТА ПУХЛИНОПОДІБНІ УТВОРЕННЯ
Обсяг хірургічного втручання залежить від віку хворої, наявності
супутніх гінекологічних захворювань (стан слизової оболонки матки,
шийки матки, яєчників, маткових труб), стану репродуктивної функції.
Хірургічне лікування може бути радикальним або консервативним. До
консервативних оперативних втручань належать консервативна міомекто-
мія, дефундація матки; до радикальних — висока надпіхвова (або супра-
цервікальна) ампутація матки, надпіхвова ампутація матки, екстирпація
матки. Жінкам репродуктивного віку, що зацікавлені у збереженні гене
ративної функції, виконують органозбережні операції, а саме консерва
тивну міомектомію (енуклеація (вилущування) міоматозних вузлів). При
субсерозному розміщенні пухлини перевагу віддають лапароскопії. У разі
підслизової локалізації пухлини можна проводити міомектомію методом
гістерорезектоскопії.
ДОБРОЯКІСНІ УТВОРЕННЯ ЯЄЧНИКІВ
Частота доброякісних утворень яєчників становить 75—87 % ви
падків усіх новоутворень цього органа. Яєчник містить багато різних за
своєю будовою (клітинним складом) та ембріогенезом утворень. Через
що в ньому можуть виникати різні утворення: непроліферуючі, небласто-
матозні (несправжні пухлини — кісти) або проліферуючі, бластоматозні
(справжні пухлини).
Кісти
яєчників
Кіста— це пухлиноподібне утворення ретенційного характеру, що
виникає внаслідок затримки та/або надмірної секреції рідини, не має не
обмеженого росту (проліферація клітинних елементів відсутня) і не дося
гає, як правило, великих розмірів.
Найчастіше локалізується в яєчнику. Капсула кісти утворена пере-
розтягненою оболонкою фолікула, жов
того тіла або параоваріальних каналь-
ців поздовжньої протоки над’яєчника.
Розрізняють
кісту
фолікулярну,
кісту жовтого тіла, текалютеїнові кіс
ти, параоваріальну кісту, ендометріоїд-
ну («шоколадну») кісту.
Фолікулярна
кіста
розвиваєть
ся з фолікула, розміром до 10 см, має
гладеньку поверхню і тонку капсулу
(мал. 99).
Мал. 99.
Фолікулярна кіста яєчника
207