Упрощенная HTML-версия
Ро з д і л 10
Рідина, яка заповнює кісту, прозора або із жовтуватим відтінком. Ут
ворення росте в бік черевної порожнини. Може виникати в будь-якому віці
(частіше — у молодому) унаслідок перенесеного запального процесу або
зниження естрогенної функції яєчників.
Кіста жовтого тіла
трапляється відносно рідко (2—5 % усіх утво
рень яєчників), виникає на тлі персистенції жовтого тіла або його розвитку
в період вагітності, зазвичай однобічна. Розміром до 8 см, має гладеньку
поверхню, тугоеластичну консистенцію. Уміст — рідина жовтого кольору,
інколи з домішкою крові.
Текалютеїнові кісти
— переважно двобічні, формуються при мі-
хуровому занеску та хоріонепітеліомі. Розвиваються швидко. їхня поверх
ня гладенька. Уміст таких кіст рідкий, буває густим, забарвлений у жовтий
або коричнево-червоний колір, стінка кісти має жовте забарвлення.
Параоваріальна кіста
розвивається із параоваріальних канальців
поздовжньої протоки над’яєчника.
Унаслідок сецернування (виділення) епітелієм, який вкриває внутрішні
стінки канальців, серозної рідини в отвір канальця останній розширюється,
збільшується в об’ємі і набуває характеру ретенційної кісти. Переважно од
нобічна, із гладенькими тонкими, прозорими стінками, округлої чи овальної
форми, однокамерна. Може бути як маленькою, так і гігантською, частіше діа
метр її становить 8—10 см. Уміст кісти серозний, нагадує транссудат. Яєчник
у патологічний процес, як правило, не залучений і розміщений збоку і знизу
від кісти. Маткова труба найчастіше розміщується на поверхні кісти.
Ендометроїдна кіста
{див.
генітальний ендометріоз).
Клінічна картина.
Перебіг фолікулярної, параоваріальної та кіс
ти жовтого тіла найчастіше безсимптомний. Специфічні клінічні ознаки
відсутні. Можуть проявлятися порушенням менструального циклу (мат
кові кровотечі), болем унизу живота (від незначного тупого до гострого
переймоподібного при виникненні ускладнень). За великих розмірів па
раоваріальної кісти з’являються симптоми порушення функції прилеглих
органів (дизуричні явища, закреп).
Клінічний перебіг ендометріоїдної кісти та полікістозу яєчників —
див.
генітальний ендометріоз; порушення менструальної функції та ней
роендокринні синдроми.
Діагностика.
Діагноз установлюють на підставі клініко-анамнестич-
них даних, результатів бімануального піхвового обстеження (збоку від
матки пальпується безболісне рухоме пухлиноподібне утворення округлої
чи овальної форми з гладенькою поверхнею, тугоеластичної консистен
ції, розмірами зазвичай не більше ніж 8—10 см, при полікістозі — яєчник
збільшений, щільний) та додаткових (ультразвукове дослідження, лапа
роскопія та ін.) методів дослідження.
208