Упрощенная HTML-версия
Ро з д і л 10
виявляють зрілі тканини і рудиментарні
органи. На розрізі вдається візуалізува-
ти неозброєним оком жирову, кісткову
і хрящову тканини, подекуди — фраг
менти кишок і щитоподібної залози.
Гістологічно в новоутворенні час
то виявляють шкіру, волосяні фолікули,
жирову клітковину, сальні та потові за
лози, волокна непосмугованих м’язів,
хрящ, кістку, тканини центральної не
рвової системи та ін. (мал. 104).
Така кіста нерідко має довгу ніжку,
їй властива підвищена рухомість, і час
то розміщується спереду матки.
Гормонопродукуючі пухлини.
Пухлини строми статевого тяжа.
До групи цих пухлин належать гранульозоклітинні (фолікуломи) і текаклі-
тинні (текоми) пухлини яєчників, що складаються з клітин, які походять зі
статевого тяжа або мезенхіми ембріональних гонад. Трапляються у будь-
якому віці.
Частота
гранульозоклітинних пух
лин
становить близько 3 % усіх ново
утворень яєчників і 10 % злоякісних
пухлин яєчників. Вони переважно од
нобічні, їх частіше виявляють у жінок
віком 40—60 років. Форма пухлини ок
ругла або овальна, консистенція щільна
(мал. 105).
Цей вид пухлин виникає з грануль
ози фолікулів, які зазнали або зазнають
атрезії і впливу підвищеного рівня ФСГ
у період постменопаузи.
Гранульозоклітинна пухлина зде
більшого доброякісна, але клінічний перебіг її може бути і злоякісним.
Гістологічно при цьому така пухлина може і не мати ознак малігнізації. Її
злоякісність проявляється метастазами і рецидивами, які можуть виника
ти через багато років після видалення пухлини. Частота малігнізації гра
нульозоклітинних пухлин коливається від 5 до 30 %.
Текаклітинну пухлину (тексту)
діагностують рідше, ніж гранульозо-
клітинну, переважно в період постменопаузи. Походить із клітин зовніш
ньої і внутрішньої оболонок фолікула, гіперплазованої строми яєчника та
її ембріональної мезенхіми. У текомі без ознак морфологічної малігніза-
212
Мал. 105.
Гранульозоклітинна пух
лина яєчника на розрізі
Мал. 104.
Зріла тератома яєчника.
У камері пухлини — шкіра, жирова
клітковина, зуби, волосся