Стр. 230 - Наказ 955 Захист від зараження ВІЛ працівників

Упрощенная HTML-версия

Розділ 1 1
в ділянці шийки матки. У разі обробки розчином Люголя лейкоплакія йод-
негативна.
Еритроплакія
— патологічний процес у слизовій оболонці піхвової
частини шийки матки, під час якого відбувається значне стоншення епі­
теліального покриву з явищами зроговіння. Клінічно проявляється у виг­
ляді яскраво-червоних плям із буруватим відтінком, що легко кровоточать
під час доторкання.
Поля дисплазії
— це патологічні зміни слизової оболонки піхвової
частини шийки матки, зумовлені порушенням процесу епідермізації за­
лоз. Циліндричний епітелій залоз витісняється багатошаровим плоским.
Ці зміни епітеліального покриву спостерігають у разі несправжніх ерозій,
що існують тривалий час, і виявляють тільки під час кольпоскопічного
дослідження. Огляд шийки матки неозброєним оком дає змогу виявити
лише нерівномірне забарвлення слизової оболонки з чергуванням білува­
тих і гіперемованих ділянок.
Папілома
— це вогнищеве розростання багатошарового плоского епі­
телію з явищами зроговіння. Під час огляду за допомогою дзеркал у ділян­
ці шийки матки видно розростання, які розміщуються подібно до розеток.
Папілома може бути рожевого або білуватого кольору, має нерівну сосоч­
кову поверхню, іноді вкрита роговим нальотом. Вона чітко відмежована
від прилеглої тканини. Основа папіломи може бути широкою або вузькою
у вигляді тонкої ніжки. Зазвичай папіломи частково або повністю зрогові-
вають, не забарвлюються розчином Люголя.
Клінічна картина дисплазій.
Захворювання не мають характерної
клінічної картини. Скарги на появу білей, кров’янистих виділень, біль —
приблизно у 50 % хворих з тяжкої дисплазією.
Діагностика
ґрунтується на даних огляду за допомогою дзеркал,
кольпоскопії, цитологічного дослідження, біопсії. Дисплазія спричинює
локальне побіління епітелію під час тесту за допомогою оцтової кислоти і
появу йоднегативних зон при пробі Шіллера.
Лікування.
У зв’язку з ризиком розвитку раку шийки матки признача­
ють радикальне лікування — діатермоконізацію, діатермокоагуляцію, діа-
термоексцизію, кріодеструкцію, лазерну деструкцію, ампутацію шийки
матки. Після лікування дисплазій проводять кольпоскопію і цитологічне
дослідження через 1 міс., згодом — 1 раз на рік, диспансерне спостере­
ження продовжується до двох років. Хворі на дисплазію III ступеня підля­
гають нагляду в онкологічних диспансерах та лікарнях.
228