Упрощенная HTML-версия
Розділ 1 1
Поліпи
ендометрія
розвиваються внаслідок проліферації залоз ба
зального шару оболонки. Вони можуть бути поодинокими або численни
ми, різного розміру і форми, можуть народжуватися у канал шийки матки
або тривалий час перебувати в порожнині матки. Причинами розвитку
поліпозу матки є хронічні запальні процеси її слизової оболонки, тривалі
застійні явища у матці (загин матки), тривала гіперестрогенія у разі од
нофазного (ановуляторного) менструального циклу. Така патологія може
виникати в будь-якому віці, однак частіше її спостерігають у жінок віком
понад 40 років.
Для
атипової гіперплазії ендометрія
(
аденоматоз)
характерна
проліферація елементів слизової оболонки матки, яка, зберігаючи зало
зисту структуру, відрізняється від епітелію нормальної слизової оболон
ки і слизової оболонки при гормональній гіперплазії низкою цитологіч
них особливостей. Незважаючи на атипову проліферацію залоз, маткова
строма зберігається. А сам процес є переважно гніздоподібним (на тлі
слизової оболонки, що в деяких місцях гіперплазована, в інших— не
змінена).
Розрізняють три форми атипової гіперплазії ендометрія: слабка (лег
ка), помірна і тяжка. Тяжку форму іноді не так просто диференціювати
від високодиференційованої аденокарциноми. Атипова гіперплазія ендо
метрія прогресує в інвазивний рак у 20—50 % випадків протягом 1—
13 років.
Клінічна картина. Клінічними проявами гіперпроліферативних про
цесів ендометрія є маткові кровотечі за типом метро- або менорагій, однак
у 10—30
%
випадків відмічають асимптомний перебіг захворювання.
Діагностика гіперпластичних процесів ендометрія ґрунтується на ре
зультатах гістологічного дослідження видаленої слизової оболонки матки.
У разі збереженого ритму менструацій найдоцільніше виконувати вишкрі
бання за 3—4 доби до очікуваної менструації. Дотримання вказаних умов
дає змогу одержати найповнішу інформацію про стан слизової оболонки
матки і стінок порожнини матки. Діагностична можливість вишкрібання
значно розширюється при використанні гістероскопії. Важливе діагнос
тичне значення має гістероскопія при атрофії слизової оболонки матки.
У 50 % таких хворих під час вишкрібання порожнини матки слизову
оболонку часто не одержують і діагноз установлюють на підставі гістеро-
скопічної картини.
Упровадження ультразвукового дослідження в гінекологічну практи
ку дало змогу судити про стан слизової оболонки, орієнтуючись на тов
щину і структуру серединного М-ехо. Слизова оболонка матки має чіткі
контури і велику акустичну щільність порівняно з м’язовою (міометрієм).
При нормальному менструальному циклі товщина слизової оболонки, що
230