ПЕРЕДРАКОВІ ТА ФОНОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
залежить від фази циклу, поступово збільшується від 3—4 мм (у першу
фазу) до 12—15 мм (у другу фазу циклу). Гіперплазія ендометрія зумо
влює значне підвищення цих показників. У період постменопаузи ультра
звукові критерії стану слизової оболонки мають вікові особливості. Так,
збільшення серединного М-ехо до 5 мм і більше є непрямою ознакою гі-
перпластичного процесу навіть без клінічних проявів. Це дає можливість
розглядати ехографію як високоінформативний і доступний скринінговий
метод визначення стану слизової оболонки матки.
Серед інших додаткових методів діагностики гіперпластичних про
цесів ендометрія — цитологічні дослідження аспірату з порожнини матки
та гістерографія. За допомогою цитологічного дослідження аспірату вста
новлюють ступінь вираження проліферативних змін у слизовій оболонці
матки. Однак цей метод не дає чіткого уявлення про патоморфологічну
структуру оболонки. Його можна рекомендувати як скринінг патології
слизової оболонки та її стану на тлі гормональної терапії. Метод цитоло
гічного дослідження аспірату не є альтернативою гістероскопи і розділь
ному діагностичному вишкрібанню.
Гістерографію зазвичай виконують за підозри на поєднану внутріш-
ньоматкову патологію (гіперпластичний процес ендометрія, внутрішній
ендометріоз, міома матки) і за відсутності змоги провести гістероскопію.
Це дослідження проводять на 7—8-й день циклу, застосовуючи водороз
чинні контрастні речовини (уротраст та ін.). Гіперплазована слизова обо
лонка і поліпи на гістерограмі візуалізуються у вигляді дефектів напов
нення. Гістерографія в діагностиці гіперпластичних процесів ендометрія
поступається гістероскопи і діагностичному вишкрібанню.
Лікування
гіперпластичних процесів ендометрія різне для різних ві
кових періодів і полягає у спиненні кровотечі і профілактиці рецидиву гі
перплазії ендометрія.
Лікування пацієнток з гіперпроліферативними процесами ендометрія
складається з таких етапів:
I етап — видалення зміненої слизової оболонки матки з наступним
морфологічним дослідженням та визначенням подальшої тактики залеж
но від виду патології.
II етап — гормональна терапія. Тривалість етапу — 6 міс. з повтор
ним гістологічним дослідженням через 3 та 6 міс. За умови гістологічного
підтвердження гіперплазії ендометрія через 3 міс. на тлі гормонотерапії
проводять корекцію лікування, а у жінок з атиповими формами гіперплазії
метод лікування погоджують з онкогінекологом.
Для лікування застосовують гестагени (дидрогестерон, гестонорону
капронат, 17-оксипрогестерону капронат, депо-провера та ін.), агоністи го
над отропіну рилізинг-гормону/ГнРГ (гозерелін, бусерелін тощо).
231