Упрощенная HTML-версия
ЗЛОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
2.
Вірусна гіпотеза: у генезі розвитку захворювання доведено роль
вірусів папіломи людини із родини паповавірусів, що спричинюють го
строкінцеву кондилому (HPV), і вірусу герпесу 2-го серотипу (HV-2).
За формами росту раку вульви розрізняють екзофітну, вузлову, інфіль
тративну та виразкову.
Класифікація раку вульви за ступенем поширення (стадії):
0 — преінвазивний рак (карцинома);
1— пухлина до 2 см у діаметрі, обмежена вульвою;
II — пухлина понад 2 см у діаметрі, обмежена вульвою;
III — пухлина будь-якого розміру, поширюється на піхву і/або ниж
ню третину сечівника, і/або відхідник; метастази у регіонарні лімфатичні
вузли;
IV — пухлина поширюється на верхню частину сечівника і/або сечо
вий міхур, і/або пряму кишку, і/або кістки таза; віддалені метастази.
Клінічна картина.
Хворі скаржаться на гнійні виділення зі статевих
шляхів, відчуття дискомфорту, кровотечі, свербіж у ділянці вульви. Пе
реважна локалізація раку вульви — великі і малі соромітні губи. За такої
локалізації перебіг захворювання і прогноз відносно сприятливі.
V разі локалізації раку вульви в ділянці клітора спостерігають
найагресивніший перебіг, що характеризується швидким ростом пухлини,
поширенням на сечівник, раннім лімфогенним метастазуванням.
Рак вульви може уражувати велику залозу присінка піхви, усю вуль
ву (найнесприятливіший перебіг), а також розвиватися мультицентрично
(синхронне формування декількох вогнищ у різних ділянках).
Діагностика.
Діагноз ставлять на основі результатів ретельного огля
ду із застосуванням кольпоскопа, біопсії із подальшим гістологічним до
слідженням біоптату (цей метод має вирішальне діагностичне значення),
цитологічного, радіоізотопного (із застосуванням радіоактивного фосфо
ру) методів, вульвоскопії, флюоресцентної мікроскопії вульви.
Шляхи лімфогенного метастазування:
1) у пахвинні вузли;
2) у клубові вузли;
3) у поперекові вузли.
Лікування.
Провідним методом лікування раку вульви є хірургічний
метод, який використовують самостійно і в комбінації з променевою те
рапією. Променеву терапію як самостійний метод застосовують лише за
наявності абсолютних протипоказань до оперативного втручання.
При 0 стадії виконують просту вульвектомію.
При І стадії проводять радикальну вульвектомію, бажано з двобічною
пахвинною лімфаденектомією (особливо за умови локалізації пухлини в
ділянці клітора).
237