Упрощенная HTML-версия
ЗЛОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
у працівників фізичної праці — за 6 міс. Приблизно у ЗО % хворих після
комбінованого лікування працездатність відновлюється через 6 міс.
Профілактика
раку шийки матки є головним напрямом у боротьбі з
цією недугою.
Основні шляхи профілактики:
1. Проведення профілактичних оглядів, скринінгу. Обов’язкові обсте
ження шийки матки за допомогою дзеркал, цитологічне дослідження
епітелію піхвової частини шийки матки і її каналу, а за показання
ми — і кольпоскопія. У сільській місцевості на першому етапі огляд
проводять дільничні акушерки і акушерки оглядових кабінетів.
2. Лікування передракових станів.
3.
Останнім часом запропоновано щеплення вакциною «Церварикс™»
тричі (0; 1; 6 міс.)
4. Профілактика ушкоджень шийки матки під час пологів, а в разі уш
кодження — відновлення її цілості.
5.
Протиракова пропаганда (ведення здорового способу життя, гігієна
статевого життя тощо).
РАК ТІЛА МАТКИ
Рак тіла матки належить до гормонально-залежних пухлин. Виявляють
переважно у жінок 50—60-річного віку, але можуть спостерігати й у жінок
репродуктивного віку. В Україні рак тіла матки за частотою посідає перше
місце серед усіх злоякісних новоутворень жіночих статевих органів.
Патогенез.
Розрізняють два варіанти раку тіла матки (раку ендометрія):
1)
гормонально-залежний (у 60—70%
хворих) розвивається на тлі гіпере-
строгенії у поєднанні з порушенням
обміну жирів і вуглеводів при гіпер-
пластичних процесах у слизовій обо
лонці матки (ендометрії).
Причини гіперестрогеній: персистен-
ція або атрезія фолікула, наявність пухлини,
що продукує естрогени, тривала ановуляція
(при синдромі Штейна(Стейна)—Левента-
ля), цироз печінки (знижується нейтралі
зація естрогенів), гіперплазія або аденома
кіркової речовини надниркових залоз;
2) автономний (у 30—40
%
хворих).
Обмінно-ендокринні порушення ви
ражені нечітко або відсутні; гіпо-
Мал. 127.
Рак тіла матки у вигляді
вузла
245