Упрощенная HTML-версия
ЗЛОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
ротиння; інтенсивний головний біль супроводжується зниженням або втра
тою зору, блюванням, появою парезів та інших неврологічних симптомів
(на тлі метастазування в головний мозок). Виявляють двобічні текалютеї-
нові кісти. Визначають альбумінурію і набряки, у 40 % хворих спостеріга
ють блювання різного ступеня тяжкості, іноді — різке схуднення. Часом у
пацієнток з’являються симптоми гіпертиреозу, що зумовлене взаємодією
хоріонічного гонадотропіну з рецепторами тиреотропного гормону.
Діагностика
міхурового занеску ґрунтується на даних анамнезу (ва
гітність, скарги), об’єктивного, гінекологічного обстеження (розміри мат
ки не відповідають терміну передбачуваної вагітності, відсутні серцебит
тя і ворушіння плода, не визначаються його частини, яєчники збільшені),
ультразвукового дослідження (феномен снігової бурі, текалютеїнові кісти
яєчників), лабораторного дослідження (різке підвищення вмісту хоріоніч
ного гонадотропіну в крові і сечі. Достовірною ознакою міхурового занес
ку є наявність пухирців у виділеннях крові зі статевих шляхів.
Хоріонкарциному діагностують за допомогою:
— анамнезу (зв’язок з попередньою вагітністю, міхуровим занеском,
кров’янисті виділення зі статевих шляхів після вагітності (через різні
терміни), біль унизу живота, білі, підвищення температури тіла, по
гіршення загального стану, кашель з виділенням кров’янистого мок
ротиння тощо);
— гінекологічного огляду (ділянки ціанозу слизової оболонки піхви і
шийки матки внаслідок метастазів, збільшення матки);
— ультразвукового дослідження;
— рентгенологічних методів: рентгенографія легень (метастази), гісте-
рографія, тазова артеріографія;
—
гістологічного дослідження зскрібка зі слизової оболонки матки,
біоптату метастазів піхви;
— імунологічних методів: визначення (3-субодиниці хоріонічного гона
дотропіну в сечі імуноферментним методом, можливе також визна
чення вмісту хоріонічного гонадотропіну у крові імуноферментним
або радіоімунологічним методом. При трофобластичній хворобі рі
вень його підвищується у 3—10 разів порівняно з нормою. Діагнос
тичне значення має визначення вмісту хоріонсоматомаммотропіну,
трофобластичного (3-глобуліну, естрогенів, прогестерону.
Лікування
призначають залежно від морфологічної форми трофо-
бластичної хвороби.
При міхуровому занеску показана його евакуація: медикаментозна
(окситоцин, простагландини), інструментальна (вакуум-аспірація, кюре-
таж), в окремих випадках виконують надпіхвову ампутацію або екстир
пацію матки.
251