Упрощенная HTML-версия
ТРАВМАТИЧНІ УШКОДЖЕННЯ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
Мал. 143.
Сечостатеві
нориці (схема):
а
— міхурово-піхвові;
б
—
міхурово-маткові;
в
— сечів-
никово-піхвові; г — сечовід-
но-піхвові
До інших причин виникнення сечостатевих нориць належать онколо
гічні нориці при запущених формах раку, променеві нориці, сторонні тіла
у сечовому міхурі, насильницький статевий акт, хімічний опік, побутова
травма, травма внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Нориці нерідко призводять до інвалідизації.
Клінічна класифікація сечостатевих нориць
(Д.В. Кан, 1978
; мал. 143):
1) міхурові нориці (міхурово-піхвові, міхурово-маткові, міхурово-при-
даткові);
2) сечовідні нориці (сечовідно-піхвові, сечовідно-маткові);
3) сечівниково-піхвові і міхурово-сечівниково-піхвові нориці;
4) комбіновані нориці (сечостатеві і сечокишкові);
5) складні сечостатеві нориці.
Міхурово-піхвові нориці
виникають унаслідок ішемії, що зумовле
на стисненням стінки сечового міхура голівкою плода, при оперативному
розродженні (накладення акушерських щипців, вакуум-екстракція плода,
ембріотомія), кесаревому розтині, пораненнях чи трофічних розладах під
час виконання гінекологічних операцій (мал. 144).
Основний симптом — мимовільне виділення сечі в перші дні після
операції, а при трофічних порушеннях стінки сечового міхура — у більш
пізні терміни. Кількість втрачуваної сечі залежить від діаметра нориці. За
наявності клапана в нориці хворі в певному положенні тіла можуть утри
мувати сечу. Певну роль також відіграє локалізація нориць: якщо розміще
на біля верхівки сечового міхура, хворі не втрачають сечу у вертикаль-
267