Упрощенная HTML-версия
ТРАВМАТИЧНІ УШКОДЖЕННЯ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
Сечовідно-піхвові
і
сечовідно-маткові нориці
формуються внаслідок
порушення васкуляризації чи травмування сечоводів під час гінекологічних
операцій. Клінічно виникненню сечовідно-піхвових нориць передують гаряч
ка, біль у поперековій ділянці, дизурійні явища, лейкоцитурія, еритроцитурія.
Характерне постійне підтікання сечі з піхви одразу після операції (травматичні
нориці) або за кілька днів після неї (трофічні нориці) у поєднанні з нормальним
сечовипусканням. Згодом кількість сечі, що надходить через піхву, зменшується
у зв’язку з руйнуванням ниркової паренхіми. Коли виділення сечі припиняєть
ся, з’являються біль, спричинений уретерогідронефрозом, і гарячка.
Сечовідно-піхвові нориці завжди становлять загрозу для функціонуван
ня нирок. Під час діагностики при огляді піхви за допомогою дзеркал можна
побачити норицю, з якої ритмічно виділяється сеча. Катетеризація сечовода,
уретеропієлографія допомагають встановити рівень ураження сечовода.
Екскреторна урографія дає змогу оцінити функцію нирок, яка зазви
чай на боці ураження знижена. Консервативне
лікування
(постійний урете-
ральний катетер протягом 6—8 діб) ефективне тільки в перші дні форму
вання нориці, тобто до розвитку рубцевої тканини. Оперативне лікування
полягає у видаленні нефункціонуючої нирки або пластиці сечоводів (уре-
тероцистоанастомоз, операція Боарі, кишкова пластика), при значному
(понад 15 см) ураженні сечовода можлива аутотрансплантація нирки.
Сечовідно-маткові нориці трапляються вкрай рідко, виникають вони
після ускладнень при штучному аборті чи кесаревому розтині в нижньому
сегменті матки.
Клінічна картина
і
лікувальна тактика
подібні до ліку
вання сечовідно-піхвових нориць.
Сечівниково-піхвові нориці
формуються внаслідок травмування
сечівника під час розроджувальних чи гінекологічних операцій (кольпо-
рафія, гістеректомія, видалення присечівникових/парауретральних кіст),
променевої терапії. Частота таких нориць становить 10—15 % випадків
від загального числа сечостатевих нориць. Хворі скаржаться на тотальне
чи часткове нетримання сечі. Діагностика сечівниково-піхвових нориць
не становить труднощів. їх виявляють під час огляду піхви за допомогою
дзеркал і катетеризації сечівника, а також уведення в сечовий міхур по
фарбованої рідини. Установленню діагнозу сприяють уретроцистоскопія і
вагінографія.
Лікування
оперативне. Перед хірургічним втручанням здій
снюють санацію шляхом піхвових і внутрішньоміхурових інстиляцій роз
чинами димексиду й атрикану, спринцювання розчином фурациліну. Репа-
ративні властивості тканин відновлюються в середньому через 3—6 міс.
Комбіновані нориці
—до патологічного процесу залучається кілька відділів
сечової і статевої систем, а також кишки (сечовідно-міхурово-піхвові нориці, по
єднане ураження органів сечової і статевої систем і кишки). При таких усклад
неннях проводять пересадку сечовода в кишку, формують шкірну стому тощо.
269