Розділ 14
Лікування
оперативне. Одразу після видалення пухлини її необхідно
розітнути. Гладенька внутрішня поверхня свідчить про доброякісний ха
рактер новоутворення. За наявності ущільнень, сосочків, мозкоподібного
вмісту показане термінове гістологічне дослідження препарату для вирі
шення питання про обсяг оперативного втручання.
ЕКСТРЕНІ СТАНИ ПРИ МІОМІ МАТКИ
До станів, що потребують термінового хірургічного втручання, на
лежать порушення кровопостачання і дистрофічні зміни в міоматозному
вузлі, перекручення ніжки підочеревинного міоматозного вузла.
Іноді вузол міоми некротизується внаслідок різкого порушення кро
вообігу. Вузол набуває сірувато-чорного забарвлення, тканина пухлини —
ламкості, легко рветься. Некроз вузла супроводжують підвищення темпе
ратури тіла, збільшення ШОЕ і кількості лейкоцитів.
Показанням до надання невідкладної допомоги слугує поява болю
в ділянці розміщення міоматозного вузла, що є наслідком порушення
його живлення. Зазвичай спочатку вдаються до консервативного лікуван
ня (спазмолітичні засоби, антибактеріальна й інфузійна терапія). Якщо
біль, незважаючи на лікування, наростає, підвищується температура тіла,
з’являються ознаки подразнення очеревини і зміни в крові, призначають
оперативне втручання.
Перекручення ніжки підочеревинного міоматозного вузла супро
воджує клінічна картина гострого живота. У таких хворих під час гіне
кологічного обстеження виявляють болюче щільне утворення, пов’язане
з маткою. Пальпація ніжки такого вузла зазвичай ускладнена у зв’язку з
болючістю і напруженням передньої черевної стінки. Лікування — кон
сервативна міомектомія або видалення матки за наявності інших вузлів.
Хворим із незміненою шийкою матки виконують надпіхвову ампутацію, з
патологією шийки матки — екстирпацію матки.
ПІОСАЛЬПІНКС І ПІОВАР
Гнійні мішкуваті утворення придатків матки нерідко слугують пока
занням до невідкладного хірургічного втручання.
Клінічна картина і діагностика.
За наявності піосальпінксу і това
ру до запального процесу нерідко залучаються очеревина, сальник, пет
лі кишки з утворенням єдиного запального конгломерату. Розвивається
клінічна картина гострого живота з високою температурою тіла, ознобом,
нудотою, блюванням, збільшенням кількості лейкоцитів і ШОЕ, зсувом
лейкоцитарної формули вліво.
288