Упрощенная HTML-версия
БЕЗПЛІДНИЙ ШЛЮБ ТА СУЧАСНІ РЕПРОДУКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ
Крім механічних змін частим ускладненням запальних захворювань є
функціональні розлади маткових труб і, як наслідок, — порушення транс
порту гамет, що призводить до безплідності. Найвираженіший спайковий
процес у черевній порожнині і маткових трубах відмічають після перене
сеної гонореї, що на відміну від банальної інфекції часто спричинює пов
ну облітерацію їхнього просвіту. Неабияку роль у розвитку безплідності
відіграє аборт. Вишкрібання порожнини матки може спричинити обліте
рацію вічок маткових труб за рахунок механічного ушкодження слизової
оболонки матки (ендометрія) у цій ділянці.
Також зазнає змін скоротлива функція маткових труб унаслідок як за
пальних процесів, так і гормональних порушень. Не можна не відзначити
в структурі причин порушення прохідності маткових труб і так звану піс
ляопераційну перитонеальну форму безплідності. Перенесені в минулому
операції на органах малого таза здебільшого супроводжуються вираже
ним спайковим процесом, що зумовлює порушення функції маткових труб
і яєчників.
До трубної безплідності можуть призвести пухлини матки і яєчників
унаслідок механічного стиснення труб і порушення їхньої функції. Також
описані випадки вродженої непрохідності маткових труб.
Перитонеальна форма безплідності
зумовлена спайковим процесом
у ділянці внутрішніх статевих органів на тлі прохідності маткових труб.
При цьому наявні зрощення призводять до анатомічних і функціональних
порушень маткових труб і яєчників.
Однією з найпоширеніших причин виникнення перитонеальної фор
ми безплідності є ендометріоз.
Діагностика.
Для визначення прохідності маткових труб та їхньо
го функціонального стану запропоновано безліч методик, серед яких є і
гідротубація. Однак цей метод не дає змоги судити про локалізацію ділян
ки непрохідності маткової труби, що знижує його діагностичну цінність.
Крім того, уведення лікарської рідини під високим тиском призводить до
розтягнення труби і формування гідросальпінксу. Різновидом гідротубації
є хромогідротубація, що полягає у введенні забарвлених речовин.
Більш цінним діагностичним методом є гістеросальпінгографія, для
проведення якої доцільніше використовувати водорозчинні контрастні ре
човини (урографін, тріомбраст та ін.) (див. мал. 32).
Нині з діагностичною метою застосовують ехогідротубацію, кімогра-
фічну гідротубацію, радіоізотопне сканування, методику ядерно-магніт
ного резонансу. Проте найоб’єктивнішим методом діагностики трубної
безплідності є ендоскопія. її безсумнівна перевага перед іншими метода
ми діагностики полягає в можливості під час лапароскопії виконати і ліку
вальні маніпуляції з матковими трубами (сальпінголізис, сальпінгостомію
295