Упрощенная HTML-версия
Розділ 15
Певну роль у розвитку безплідності відіграють порушення продукції
біологічно активних речовин— простагландинів, простацикліну, тром-
боксану, ендогенних опіоїдів, а також розлади у системі пероксидного
окиснення ліпідів.
Діагностика ендокринної безплідності становить певні труднощі.
Крім тривіального клінічного обстеження (анамнез, об’єктивне обстежен
ня, загальний і спеціальний гінекологічний огляд) існують численні спе
ціальні клініко-лабораторні методи діагностики нейроендокринних пору
шень репродуктивної системи.
Щоб отримати уявлення про ендокринну функцію яєчників, прово
дять тести функціональної діагностики, визначають уміст статевих сте
роїдів у крові чи рівень їх екскреції із сечею, здійснюють гістологічне
дослідження слизової оболонки матки (ендометрія). Усі перераховані
дослідження слід проводити в динаміці протягом менструального циклу.
Одноразове дослідження може призвести до неправильного трактування
і помилкового висновку. Відсутність двофазності базальної температури,
характерних змін кольпоцитологічних, показника натягу слизу, симптому
зіниці, феномену папороті, секреторних змін у слизовій оболонці матки,
ациклічна продукція естрогенів і прогестерону свідчать про ановуляцію.
Дня оцінювання функціонального стану гіпофіза визначають уміст гона
дотропних гормонів — фолітропіну (фолікулостимулюючого шрмону/ФСГ),
лютропіну (лютенізуючого гормону), пролактину (лактогенного гормону/
лактотропіну), — проводять рентгенологічне дослідження або комп’ютерну
томографію, за потреби — пневмоенцефалографію або ангіографію. Гормо
нальні дослідження доповнюють визначенням рівня ліберину (рилізинг-гор-
монів), аби встановити функціональний стан гіпоталамуса.
За підозри на участь у патологічному процесі інших ендокриних за
лоз досліджують уміст 17-КС, тестостерону, кортизолу, АКТГ, гормонів
щитоподібної залози, основний обмін, холестерин.
Додаткову інформацію при встановленні причин розвитку ендокрин
ної безплідності дають ультразвукові й ендоскопічні методи дослідження.
Ехографія дає змогу контролювати ріст фолікулів, овуляцію, визначати
товщину слизової оболонки матки у різні фази маткового циклу. За допо
могою ендоскопічних методів дослідження не лише візуалізують органи
малого таза, а й виконують біопсію яєчників із подальшим гістологічним і
морфологічним дослідженням біоптату.
До комплексу обстеження пацієнток із безплідністю варто включати
медико-генетичне консультування із застосуванням спеціальних методів
визначення рівня статевого хроматину, каріотипування, цитогенетичного
дослідження тощо, що дають змогу виявити моносомію, мозаїцизм, де-
леції та інші хромосомні аномалії, які спричинюють безплідність.
298