Стр. 301 - Наказ 955 Захист від зараження ВІЛ працівників

Упрощенная HTML-версия

БЕЗПЛІДНИЙ ШЛЮБ ТА СУЧАСНІ РЕПРОДУКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ
Лікування.
У процесі лікування ендокринної безплідності слід урахо­
вувати, що вона є наслідком різних захворювань, тому терапію насампе­
ред потрібно спрямувати на усунення тієї чи іншої патології, яка її спри­
чинила.
Щоб усунути гіпоталамо-гіпофізарну недостатність, широко засто­
совують гонадотропні гормони, що чинять стимулюючу дію на яєчники
(хоріонічний гонадотропін/профазі, менотропіни/пергонал та ін.). Дози і
тривалість лікування залежать від індивідуальної реакції хворої.
Щоб спричинити овуляцію, широко застосовують синтетичний лібе-
рин. У процесі лікування хворих з ановуляцією на тлі нормальних показ­
ників продукції гонадотропних гормонів призначають кломіфену цитрат
та його аналоги. Терапевтичний ефект препарату полягає в його антиес-
трогенній дії, що сприяє посиленню синтезу ліберинів і гонадотропних
гормонів (ФСГ, ЛГ).
У разі недостатності естрогенної функції яєчників (недостатня фолі-
кулінова фаза) призначають естрогени (мікрофолін форте, естрадіол,
фолікулін тощо).
При недостатності лютеїнової фази високий лікувальний ефект дають
туринал, норколут, прегнін, дуфастон, прогестерон у другу фазу менстру­
ального циклу.
Комбіновані естроген-гестагенні препарати призначають протягом
2—3 циклів для rebound-ефекту (ефект відміни препарату).
Надлишкову продукцію пролактину інгібують шляхом призначення
бромкриптину (парлоделу) або достинексу.
При адреногенітальному синдромі призначають преднізолон або де-
ксаметазон.
Окрім медикаментозного лікування застосовують фізіотерапевтичні
методи впливу (електрофорез, діатермію, електростимуляцію шийки мат­
ки, лазерне опромінення, голкорефлексотерапію) і хірургічні (діатермоко­
агуляцію і термокаутеризацію яєчників, алотрансплантацію кріоконсерво-
ваної тканини яєчника за допомогою ендоскопії).
ІМУНОЛОГІЧНА БЕЗПЛІДНІСТЬ
Імунологічна безплідність є досить складною і до кінця не вивченою
проблемою.
Етіологія і патогенез. Серед причин імунологічної безплідності виді­
ляють наявність специфічних ізоантитіл до сперматозоїдів у піхві, слизу
каналу шийки матки, ендометрії, маткових трубах, фолікулярній і перито-
неальній рідині, аутоантитіл до блискучої оболонки яйцеклітини, клітин
зернистого шару або аутоімунні тотальні ураження яєчників. Ізоімунна
299