Упрощенная HTML-версия
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ
Антибактеріальне лікування може мати профілактичне (після опе
рації, травми) або лікувальне (при запальних процесах у жіночих статевих
органах, інфікованому аборті) значення. Проводять за загальними прин
ципами: визначають вид збудника та його чутливість до антибіотиків, оп
тимальну дозу препарату і тривалість курсу лікування, виконують пробу
на індивідуальну чутливість організму хворої до певного антибіотика,
проводять профілактику кандидозу.
Також у гінекологічній практиці використовують антибіотики всіх
груп: пеніцилінового ряду (пеніцилін, ампіцилін, оксацилін тощо), цефа-
лоспорини (кефзол, цефазолін, цепорин, цефметазол, цифепім та ін.), тет
рацикліни (тетрациклін, доксициклін та ін.), аміноглікозиди (гентаміцин,
канаміцин та ін.), макроліди (еритроміцин та ін.), фторхінолони (офлокса-
цин та ін.) тощо.
Сульфаніламідні препарати (сульфадиметоксин, етазол та ін.) за
стосовують, якщо є непереносимість антибіотиків або в поєднанні з ними
для посилення ефекту.
Протипаразитарні препарати (метронідазол, тинідазол, тержинан та
ін.) призначають для лікування трихомоніазу та запальних захворювань жіно
чих статевих органів, що зумовлені змішаною або анаеробною інфекцією.
Протигрибкові препарати (ністатин, леворин, флюконазол, пімафу-
цин та ін.) застосовують для лікування кандидозу та його профілактики
при вживанні антибіотиків.
Деякі препарати (поліжинакс) мають протипаразитарну та проти
грибкову дію.
Для відновлення нормальної мікрофлори піхви та запобігання
дисбактеріозу застосовують лактобактерин, біфідумбактерин, біфікол,
ацилакт, вагілак та ін.
Пріоритет у профілактиці інфікування належить антисептикам, які
застосовують і для лікування інфекції. У гінекологічній практиці надають
перевагу антисептичним розчинам хлоргексидину, димексиду, йодпірону,
борної кислоти, протарголу тощо, відварам ромашки, шавлії, мати-й-ма-
чухи (для спринцювань, зрошень, піхвових та сидячих ванночок, оброб
лення сечостатевих шляхів), порошкам для присипок, піхвовим тампонам
і свічам.
Біостимулятори— препарати тваринного (плазмол, актовегін) або
рослинного (алое, ФіБС, гумізоль) походження, які активують обмін речо
вин, підвищують опірність організму. Використовують під час лікування
хронічних запальних процесів.
Ферментні препарати (трипсин, хімотрипсин, лідаза) призначають
для лікування запальних захворювань жіночих статевих органів. Вони
сприяють розріджуванню ексудату, мають протеолітичні властивості. За
365