Упрощенная HTML-версия
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ
Серед гормонів і гормоноподібних речовин розрізняють
агоністи
(зв’язують, активують рецептори і дають необхідний біологічний ефект),
часткові агоністи
(зв’язують рецептор, але активують його не повністю і
тому дають частковий ефект) та
антагоністи
(зв’язують рецептор, але не
активують його і не дають ефекту).
Естрогенні препарати
— фолікулін, синестрол, естрадіол, мікро-
фолін, прогінова та ін.
Показання: первинна та вторинна аменорея, інфантилізм, безплід
ність, післякастраційний синдром, дисфункціональні маткові кровотечі.
Гестагенні препарати
— прогестерон, оксипрогестерону капронат,
норколут, прегнін, дуфастон та ін.
Показання: захворювання, пов’язанні з недостатньою функцією або
відсутністю функції жовтого тіла яєчника (ановуляція, аменорея, безплід
ність, інфантилізм, полікістоз яєчників, ендометріоз, дисфункціональні
маткові кровотечі тощо).
Комбіновані естроген-гестагенні препарати
— бісекурин, нон-ов-
лон, овідон, антеовін, триквілар, діане-35, силест, марвелон, логест та ін.
Показання: порушення менструального циклу, післякастраційний син
дром, ендометріоз, полікістоз яєчників, затримка статевого розвитку тощо.
Андрогенні препарати
— тестостерону пропіонат, метиландростен-
діол, метилтестостерон, сустанон-250 та ін.
Показання: дисфункціональні маткові кровотечі в пременопаузі, гі
перпластичні процеси ендометрія. Жінкам до 50 років призначення анд
рогенів не бажане у зв’язку з можливістю появи ознак вірилізації.
За потреби застосовують гормони гіпофіза (ФСГ, метродин, менопур,
пурегон, ЛГ), гіпоталамуса (РГЛГ), антиестрогенні препарати (клостилбе-
гіт, томаксифен), стимулятори овуляції (кломіфен), глюкокортикоїдні пре
парати (преднізолон, дексаметазон — при вродженому адреногенітально-
му синдромі).
Лікування гормонами має право призначати тільки лікар. Великі дози
гормонів пригнічують функцію ендокринних залоз, малі, навпаки, стимулю
ють. Дозу препаратів обирають залежно від мети призначення гормонів.
Розрізняють такі види гормонотерапії:
1) замісна— для поповнення кількості гормонів при їх недостатності
в організмі (наприклад, уведення статевих стероїдних гормонів при
післякастраційному синдромі). При цьому гормональна недостатність
компенсується, але захворювання не виліковується. Замісну терапію
найчастіше проводять упродовж усього життя;
2) стимулювальна — для посилення функції власних ендокринних залоз
організму (наприклад, застосування невеликих доз статевих гормонів
при гіпофункції яєчників);
367