ЗАГАЛЬНА СИМПТОМАТОЛОГІЯ І ДІАГНОСТИКА ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
вил асептики та антисептики. Процедуру
не варто виконувати при III—IV ступені
чистоти піхви, ознаках гострого запально
го процесу, підвищенні температури тіла
тощо.
Аспіраційна біопсія.
За допомогою
аспірації з дна матки, її кутів чи інших від
ділів отримують незначну кількість сли
зової оболонки, що наносять на предмет
не скло для виготовлення мазка (мал. 25).
Потім цей мазок фарбують і проводять
цитологічне дослідження. Під час такої
біопсії використовують шприц Брауна зі
спеціальним наконечником, який уводять
у порожнину матки без розширення каналу
шийки матки.
Для
аспіраційного кюретажу
в порож
нину матки вводять спеціальну порожнисту
кюретку (діаметром 3—5 мм) зі щілиноподібним отвором на кінці (збоку).
Відтак кюретку приєднують до вакуум-насоса, що утворює негативний
тиск. Аспіраційний метод узяття зразка слизової оболонки матки переважає
над інструментальним вишкрібанням, оскільки не травмує тканини і його
можна застосовувати протягом менструального циклу повторно.
Штрих-біопсію (ЦУГ) слизової оболонки матки
використовують
для гістологічного і функціонального оцінювання її стану, що визначають
фазою менструального циклу.
Тести функціональної діагностики
Тести функціональної діагностики дають змогу опосередковано суди
ти про характер менструального циклу, овуляції, повноцінності лютеїно-
вої фази тощо.
Цитологічне дослідження піхвових мазків (гормональна кольпо-
цитологія).
Гормони яєчників спричинюють циклічні зміни у слизовій
оболонці піхви. У мазках можуть виявляти такі види клітин: поверхневі
(зміни в епітелії відбуваються під впливом естрогенів), проміжні (трап
ляються в усіх фазах менструального циклу, свідчать про недостатність
в організмі естрогенів), парабазальні і базальні (переважають у мазках за
умови нестачі естрогенів).
Аби виявити зміну менструального циклу, використовують серійні
мазки (беруть на 7, 14, 21-й і 28-й дні циклу), що відповідає дням актив
67
Мал. 25.
Аспіраційна біопсія