Акушерська патологія
202
Патогенез
слабкостi пологової дiяльностi склад
ний i багатокомпонентний, оскiльки скорочувальна
здатнiсть матки залежить вiд багатьох факторiв. В
актi скорочення м’язiв матки беруть участь процеси
збудження нервової системи, проведення i передачi
збудження по нервових волокнах до м’язових воло
кон, наявнiсть у м’язових клiтинах джерела енергiї,
яка забезпечує скорочення. У цьому складному
процесi важливе значення мають iони Na
+
, К
+
, Са
++
.
Клiнiка.
При слабкостi пологової дiяльностi пере
бiг пологiв затяжний. Первинна слабкiсть розвива
ється з самого початку пологiв. Перейми можуть бути
рiдкими i задовiльної сили, досить частими, але слаб
кими й нетривалими. Нерiдко перебiг пологiв усклад
нюється раннiм вiдходженням навколоплiдних вод,
розвитком iнтранатальної гiпоксiї плода.
Діагностика.
Дiагноз первинної слабкостi поло
гової дiяльностi правомiрний через 5–6 год спосте
реження за родiллею вiд початку пологiв. Характер
ними ознаками є:
— низька iнтенсивнiсть переймів (до 30 мм рт. ст.);
— частота менше 2 за 10 хв;
— тривалiсть скорочень матки менше 25 с;
— розкриття шийки матки менше нiж на 1,2 см
(у жiнок, що народжують вперше) i на 1,5 см (у
жiнок, що народжують повторно);
— тривале (понад 2 год) стояння голiвки плода
в однiй площинi малого таза.
Якщо розкриття шийки матки менше 6 см (до
трьох пальцiв) за 8–10 год вiд початку пологiв у пер
шородiлей i 4–6 год у повторнородiлей, можна ствер
джувати про первинну слабкiсть пологових сил.
Лікування
при первиннiй слабкостi пологової дi
яльностi (залежно вiд акушерської ситуацiї) спрямо
вано на усунення, по можливостi, причин, якi спрово
кували дану патологiю, та застосування загальнови
знаних методiв cтимуляцiї пологової дiяльностi на
фонi проведення профiлактики розвитку iнтрана
тальної гiпоксiї плода.
Вторинна слабкiсть пологової дiяльностi розвиваєть
ся через певний час перiоду нормальної пологової
дiяльностi, виникає переважно наприкiнцi перiоду
розкриття шийки матки або в перiод зганяння пло
да (слабкiсть потуг) i клiнiчно проявляється ослаблен
ням або припиненням переймів. Частота її сягає понад
2 %.
Повністю
Частково
І ступінь
ІІ ступінь
Координовані
Дискоординовані
Таблиця 2.3.1.
Хвилі збудження під час нормального та патологічного збудження матки
за Alvarez і Caldeyro — Barcia
B
A C
Д
Г
B
Б
А
Перейми
Нормальні
Ненормальні
Загальні
Локалізовані
Розповсюдження
Низхідне
Висхідне
Тривалість збудження
Верхній сегмент
Нижній сегмент
Інтенсивність збудження Верхній
Нижній
Верхній
сегмент
сегмент
сегмент
Внутрішньом’язовий
тиск 10 мм рт. ст.
Тиск у плодовому
міхурі, мм рт. ст.
40
20
0