Упрощенная HTML-версия
Акушерська патологія
272
цити, з 7–9 го дня — серозними (
lochia serosa s. alba),
вони
свiтлi, без кровi.
За першi 8 дiб пiсляпологового перiоду кiлькiсть
лохiй становить 500–1400 г. Через 5–6 тиж пiсля
пологiв видiлення припиняються.
За 6–8 тиж пiсля пологiв величина матки відпо
відає величині невагітної матки. Маса матки дорів
нює 50–60 г. Зiв шийки матки закритий.
3.2. Післяпологові гнійно6
септичні захворювання
Пiсляпологовими гнiйно септичними (запальни
ми) захворюваннями називаються процеси, що вини
кають під час пiсляпологового перiоду внаслiдок iн
фiкування пологових шляхiв. Середня частота гнiйно
септичних захворювань становить 6–10 %.
Етіологія.
Пiсляпологовi гнiйно септичнi захворю
вання виникають внаслiдок iнфiкування пологових
шляхiв. Найчастiше збудниками пiсляпологових iн
фекцiй є стафiлокок, стрептокок, кишкова паличка,
гонокок, синьогнiйна паличка (представник аеробiв)
тощо.
Патогенез.
Вхiдними воротами для iнфекцiйних
агентiв може бути будь яка пiсляпологова рана
(садна, трiщини, розриви, внутрiшня ранова по
верхня матки). Вирізняють екзогенний та ендоген
ний шляхи проникнення iнфекцiї в органiзм. Роз
повсюдження iнфекцiї переважно вiдбувається
гематогенним, лiмфогенним, iнтраканалiкулярним
шляхами.
Класифікація.
Пiсляпологовi гнiйно септичнi за
хворювання класифiкують за такими ознаками:
1) розповсюдження (локальнi та генералiзованi
форми);
Рис. 3.1.4.
Форма матки у ранньому післяпологовому
періоді (
а
) і через 8 тиж (
б
)
а
б
Рис. 3.2.3.
Напруження швів промежини
Рис. 3.2.1.
Розходження швів у ділянці промежини
Рис. 3.2.2.
Післяпологові виразки в ділянці клітора