Упрощенная HTML-версия
1. Вагітність і пологи...
89
певнi патологiчнi змiни фетоплацентарної системи i
загрозливий стан плода. Розрiзняють два типи спон
танних децелерацiй:
1) короткi (списоподiбнi,
dip 0
);
2) сповiльненi (пролонгованi).
Перiодичнi децелерацiї пов’язанi зі скоротливою
дiяльнiстю матки. Видiляють три параметри розрахун
ку децелерацiй:
1) вiд початку перейми до виникнення децеле
рацiй;
2) тривалiсть децелерацiй;
3) амплiтуда децелерацiй.
Перiодичнi децелерацiї подiляють на такі:
1) раннi,
dip I
(синхроннi з переймами);
2) пiзнi,
dip II
(характеризуються запiзненням по
чатку зниження ЧСС i вiдновленням її до початку
рiвня порiвняно з переймою).
Тяжкiсть пiзнiх децелерацiй визначають за їх
амплiтудою:
1) помiрна, легкий ступiнь (10–15 уд/хв);
2) загрозлива, середнiй ступiнь (до 30 уд/хв);
3) небезпечна, тяжкий ступiнь (60 уд/хв i бiльше).
Пiзнi децелерацiї є дiагностичною ознакою плацен
тарної недостатностi.
Варiабельнi
(dip III)
децелерацiї є комбiнацiєю
раннiх
(dip I)
i пiзнiх
(dip II)
типiв i характеризують
ся мiнливою формою зниження частоти. Виникнення
варiабельних децелерацiй пов’язують iз стисненням
пупкового канатика (рис. 1.6.106–1.6.107).
Класифiкацiя
ЧСС плода (К. В. Воронін, О. З. Гна
тейко, О. О. Коритко, В. О. Потапов, 1993): з метою
виявлення раннiх ознак порушення стану плода, якi
базуються на визначеннi реактивностi органiзму та
компенсаторних i резервних можливостей, застосову
ють дiагностичнi функцiональнi проби.
У клiнiчнiй практицi проводять такі проби: тер
мiчна, проба з затримкою дихання, кисневий тест,
проба з фiзичним навантаженням, звукова стимуля
цiя плода, атропiнова проба, стресовий тест, нестре
совий тест.
Одним з основних методiв антенатальної оцiнки
функцiонального стану органiзму плода є нестресовий
Рис. 1.6.105.
Варіабельні децелерації
Рис. 1.6.102.
«Німий», нульовий тип варіабельності ба
зального ритму
Рис. 1.6.104.
Акцелерації
Рис. 1.6.103.
Типи варіабельності базального ритму:
1
— «німий», нульовий;
2
— злегка ундулюючий;
3
—
ундулюючий;
4
— сальтаторний, «скакальний»
1
2
3
4
тест. За даними Н. Л. Гармашевої i Н. Н. Константи
нової (1978), цей тест базується на природнiй функ
цiональнiй реакцiї серцевої дiяльностi плода, пов’я
заній з мiокардiальним рефлексом.
Методика проведення нестресового тесту: запис
КТГ проводиться в положеннi вагiтної на боцi про
тягом 30–60 хв без навантажень. Дiагностичним