Упрощенная HTML-версия
Акушерська патологія
90
критерiєм тесту (нормальний, патологiчний) є ви
значення акцелерацiй ЧСС у зв’язку з рухами пло
да. Тест розцiнюється як нормальний (реактивний,
негативний), якщо за 30 хв реєструється не менше
3 акцелерацiй (рис. 1.6.108).
Тест визначають як патологiчний (нереактивний,
ареактивний), якщо за 30 хв акцелерацiй менше
трьох. Нестресовий тест комплексно оцiнюється за
шкалою H. Krebs et al. (1978) (табл. 1.6.4). Кожний
параметр оцiнюється вiд 0 до 2 балiв:
1) норма (реактивний тест) — при оцiнцi 9–12 ба
лiв;
2) патологiя (ареактивний тест) — при оцiнцi 0–
8 балiв.
Данi кардiотокограми також оцiнюються за шка
лою F. Fischer et. al. (1976) (табл. 1.6.5).
Оцiнка в балах характеризує ознаки страждання
плода:
— 0 балiв — виразнi ознаки;
— 1 бал — початковi;
— 2 бали — нормальнi параметри.
Сума балiв характеризує серцеву дiяльнiсть плода:
— 8–10 балiв — норма;
— 5–7 балiв — передпатологiчний стан (початок
гiпоксiї);
— 4 бали i менше — патологiчний стан (клiнiчнi
ознаки гiпоксiї плода).
Надiйнiсть дiагностики пiдвищується при засто
суванні кiлькох тестiв. Слiд враховувати бiологiчнi
добовi ритми поведiнки плода («активнi» години —
з 9 ї до 14 ї i з 19 ї до 4 ї години, «спокiйнi» години
— з 4 ї до 9 ї i з 14 ї до 19 ї години).
Критерiї прогнозу стану плода за даними КТГ
(Л. Б. Гутман, М. Шукер, 1983) такі:
— I ступiнь ризику (порушення компенсаторних
механiзмiв i першi ознаки страждання плода): амплi
туди осциляцiй нижче 5 уд/хв, кiлькiсть акцелерацiй
3 i менше, амплiтуда акцелерацiй до 20 уд/хв, спон
таннi децелерацiї понад 20 уд/хв i з тривалiстю 8 с;
— II ступiнь ризику (виразна гiпоксiя плода):
амплiтуди осциляцiй нижче 3 уд/хв, вiдсутнiсть
акцелерацiй, поодинокi децелерацiї;
— III ступiнь ризику (термiнальна стадiя): амп
лiтуда осциляцiй нижче 3 уд/хв; глибокi (понад
40 уд/хв) i тривалi (понад 30 с) децелерацiї.
Критерiї прогнозу стану плода
за даними КТГ у пологах
У першому перiодi пологiв:
1) початковi ознаки гiпоксiї при головному пе
редлежаннi: брадикардiя до 100 уд/хв або тахiкардiя
170–180 уд/хв; при тазовому передлежаннi — до
190 уд/хв. Поява перiодичної монотонностi ЧСС,
короткочасних пiзнiх децелерацiй, зростання амп
лiтуди раннiх децелерацiй
(dip I)
;
2) виразнi ознаки гiпоксiї: брадикардiя до 90 уд/хв
i тахiкардiя 190 уд/хв i бiльше, поява монотонностi
ритму i тривалих пiзнiх децелерацiй з амплiтудою
до 50 уд/хв.
У другому перiодi пологiв:
1) початковi ознаки гiпоксiї характеризуються
тахiкардiєю до 200 уд/хв або брадикардiєю до
80 уд/хв; при потугах — поява пiзнiх V i U подiб
них децелерацiй;
2) виразнi ознаки гiпоксiї проявляються бради
кардiєю (менше 90–80 уд/хв), при потугах — по
явою пiзнiх U подiбних децелерацiй.
Вiзуальне визначення ЧСС плода (див. рис.
1.6.108): серцева дiяльнiсть плода оцiнюється за дани
ми кардiотахограми — синхронно записуються серце
биття плода i маткові скорочення або рухи плода.
Про прогресування гiпоксiї плода свiдчать:
1) зниження варiабельностi серцевого ритму i
реакцiї акцелерацiй;
Рис. 1.6.106.
Ранні децелерації
Рис. 1.6.107.
Пізні децелерації
Рис. 1.6.108.
Кардіотахограма плода при ЗВУР:
1
— монотонність ритму;
2
— низько ундулююча кри
ва;
3
—
dip 0
1
2
3