Упрощенная HTML-версия
9
Бурхливий розвиток науки і медицини цього періоду дозволив виконувати досить
складні порожнинні і гінекологічні операції. Були запропоновані оригінальні мето
ди вилучення абсцесів з порожнини малого таза, пластичні операції на жіночих ста
тевих органах. Під цей прогресивний вплив потрапило також і акушерство. Уперше
П. Чемберленом (Шамберленом), а пізніше Л. Гейстером було запропоноване вико
ристання акушерських щипців при складних пологах. Розроблялися нові діагностичні
методи, що дозволяли визначити правильність, термін перебігу пологів, а також стан
плода. Вивчалися такі анатомічні поняття як розміри таза, що дозволяло у подаль
шому більш менш точно передбачати перебіг пологів, і відповідно бути готовим до
всіх ускладнень. Винахід Левенгуком мікроскопа дозволив більш детально вивчити
будову жіночих статевих органів, на основі чого формувалися початкові уявлення
про функцію різних відділів репродуктивного тракту. Почали удосконалюватися опе
рації аборту, хоча церква дуже заважала цьому.
В XІ ст. у спеціальних школах уводиться у систему навчання акушерсько пови
вальна справа. Поряд з цим розширюються уявлення про характер патологічних про
цесів, що виникають у жіночих статевих органах, а також про їхні фізіологічні осно
ви. Галузь фізіології і патології жіночих статевих органів настільки розширилася, що
виділилася в окрему медичну дисципліну — гінекологію. Відповідно до цього з’яв
ляється нова спеціальність — лікарів гінекологів. До них переходить також хірургі
чне лікування жіночих хвороб; виникає оперативна гінекологія. Відкриваються гіне
кологічні клініки, а в лікарнях — гінекологічні відділення.
Особливим розвитком клінічної медицини, асиміляцією новітніх досягнень фун
даментальних знань у галузі фізіології, патологічної анатомії, мікробіології, імунології
ознаменовано ХІХ ст. Видатні праці Луї Пастера, відкриття засобів знеболювання
(наркозу), асептики й антисептики (І. Земмельвейс, О. Холмс, Дж. Лістер, М. І. Пи
рогов, М. В. Скліфософський, К. К. Рейєр) — усе це послужило значному поштовху
у розвитку хірургії, гінекології й оперативного акушерства. Значний внесок у вчен
ня про біомеханізм пологів та жіночий таз з акушерської точки зору внесли німецькі
лікарі. Так, у 1839 р. Ф. Негеле описав косозвужений таз — один із варіантів асинклі
тичного вставлення голівки (передній асинклітизм), Х. Роберт — поперечно звуже
ний таз, Х. Килпан — спондилітичний таз.
Наприкінці ХІХ ст. французький акушер А. Пинар систематизував прийоми зовні
шнього обстеження вагітної. Вислуховування серцебиття плода стало основним і обо
в’язковим методом оцінки його стану. А француз К. Креде запропонував метод вилу
чення посліду через черевну стінку у випадку його затримки у порожнині матки.
У ХХ ст. завдяки широкому впровадженню асептики, антисептики, анестезії, а та
кож застосуванню гемотрансфузій, антибіотиків вдалося значно зменшити материнсь
ку захворюваність і смертність від кровотеч та інфекційних ускладнень. Крім того,
внаслідок розширення показань до виконання кесаревого розтину з урахуванням інте
ресів плода, а також обмежень, що стосуються накладення «високих щипців», пово
ротів плода, плодоруйнівних операцій, знизилися захворюваність і смертність немов
лят. Нові методи надання допомоги під час пологів при тазовому передлежанні пло
да були запропоновані М. Цов’яновим (Росія) та Е. Брахтом (Німеччина). А в 50 ті
роки шведський учений Т. Мальмстр і югославський акушер В. Фіндерле замість аку
шерських щипців почали використовувати вакуум екстрактор.
Науково технічний прогрес у другій половині ХХ ст. у розвинутих країнах світу
сприяв не тільки перегляду багатьох класичних позицій в акушерстві, але й позитивно
вплинув на розвиток перинатології, нових репродуктивних технологій, малоінвазив
ної та ендоскопічної хірургії в гінекології.
Розвиток вітчізняного акушерства і гінекології.
Шлях історичного розвитку
вітчизняного акушерства і гінекології був винятково важким і тернистим. Акушер
Вступ