Упрощенная HTML-версия
10
Акушерство і гінекологія. Том 1
ство в нашій країні протягом багатьох сторіч значно відставало від інших галузей ме
дицини. До XVІІІ ст. в Україні і Росії було дуже мало лікарів, які займалися родопо
міччю, допомогу ж під час пологів надавали сповитухи, цирульники, знахарі і кос
топрави.
На межі XVІ — початку XVІІ ст. у Росії лікарям іноземцям ставилося в обов’язок
навчати росіян лікарській справі. З цією ж метою наприкінці XVІ ст. царем Іваном ІV
був затверджений Аптекарський указ. А в кінці XVІІ — на початку XVІІІ ст. Петро І
упровадив прогресивні реформи, що сприяли розвитку медицини і охорони здоро
в’я. Центрами акушерства в Росії в ті часи були Москва і Санкт Петербург. Саме в
Санкт Петербурзі в 1724 р. була заснована Академія наук, а пізніше, у 1755 р., відкрито
університет у Москві, в якому з 1764 р. почав функціонувати медичний факультет.
Пологові будинки в Росії з’являються тільки в другій половині XVІІІ cт. Як відо
мо, у 1754 р. Катерина ІІ видала указ, що зобов’язував організувати в Росії повивальну
справу і навчання повитух. І лише через десять років, у 1764 р., у Москві, завдяки
наполегливим проханням передових діячів, відкрився перший «пологовий гос
піталь», як його тоді називали.
Першим лікарем у Росії, що одержав звання професора акушерства, став широ
ковідомий учений енциклопедист, лікар практик і видатний педагог Нестор Макси
мович Амбодик Максимович. Будучи одним з перших викладачів акушерства в нашій
країні, він написав підручник «Мистецтво сповивання, чи наука про жіночу спра
ву». Крім того, винайшов і виготовив акушерський фантом, що застосовував як у про
цесі викладання, так і безпосередньо біля ліжка вагітної; розробив наукові принци
пи і техніку накладання акушерських щипців; упровадив методики пальцевого об
стеження і пальцевого розкриття шийки матки, тампонади склепінь піхви. Н. М. Ам
бодик Максимович пропагував розумний консерватизм у веденні пологів з метою за
побігання непотрібним і поспішним хірургічним втручанням.
У 1798 р. у Петербурзі і Москві були створені перші вищі військово медичні на
вчальні заклади — медико хірургічні академії, в яких працювала ціла плеяда відомих
учених і педагогів.
Так, протягом 30 років кафедру акушерства і гінекології в Московському універ
ситеті очолював Вільгельм Михайлович Ріхтер. У його посібнику з акушерства були
представлені чіткі показання для хірургічних втручань в акушерській практиці. В. М.
Ріхтер розвивав і зміцнював середню акушерську освіту, виховував лікарські кадри.
Він визначив важливість взаємовідношення між голівкою плода і тазом роділлі в ме
ханізмі пологів, з’ясував причини порушень механізму пологів і виникнення після
пологових кровотеч. Очолюючи університетське фізико медичне наукове товариство,
В. М. Ріхтер активно вивчав питання профілактики, написав велику довідку з історії
медицини в Росії, редагував медичний журнал, активно підтримував талановиту сту
дентську молодь.
Першу кафедру акушерства в Петербурзькій військово медичній академії очолив
у 1832 р. відомий російський акушер, гінеколог та педіатр Степан Хомич Хотовиць
кий, який рішуче виступав за відокремлення акушерства і гінекології від педіатрії.
Він першим у Росії запропонував переливання крові при великій крововтраті під час
пологів; пропагував розумний консерватизм у веденні пологів, категорично заборо
няв накладати щипці на рухому голівку. Хотовицький був ініціатором видання
військово медичного журналу і очолював його протягом багатьох років.
З 1848 р. кафедру очолює учень М. І. Пирогова Олександр Олександрович Кітер,
який у 1846 р. вперше в Росії (через 25 років після першої в світі такої операції) зро
бив піхвову екстирпацію матки, ураженої раком, з подальшим видужаням хворої. І
якщо батьком російського акушерства по праву вважається Амбодик Максимович,
то батьком російської гінекології слід вважати О. О. Кітера. Підручник Кітера «По