Упрощенная HTML-версия
11
сібник до вивчення жіночих хвороб» — перший російський підручник з гінекології
— був дуже популярним завдяки простому і дохідливому способу викладення, особ
ливо оперативної техніки. Клініка Кітера була зразком не тільки лікування і викла
дання, але й науково дослідної роботи, на базі якої готувалися наукові дисертації.
Видатних акушерів А. Я. Красовського та В. М. Флоринського по праву можна вва
жати представниками школи О. О. Кітера.
З 1858 р. кафедру акушерства Медико хірургічної академії в Петербурзі очолює
блискучий хірург Антон Якович Красовський (1823–1898), також учень М. І. Пиро
гова.
Виданий ним у 1885 р. «Посібник з оперативного акушерства» є неперевершеною
класичною працею в цій галузі. Будучи прихильником пологів, Красовський розпо
ділив їх процес на п’ять моментів — рухів передлеглої частини плода, що викладені і
в сучасних підручниках. У 1862 р. А. Я. Красовський перший у Росії виконав оварі
ектомію з позитивним результатом, а в 1868 р. з приводу цієї операції опублікував
монографію. Йому належить тритомник «Курс практичного акушерства» (1865–
1879). А. Я. Красовський був одним з організаторів Московсько Петербурзького то
вариства лікарів, перший з’їзд якого за його ж ініціативою було скликано в 1888 р. З
1886 р. Красовський організував видання журналу «Акушерство та жіночі хвороби»,
котрий і сьогодні видається в Санкт Петербурзі (Військово медична академія).
Закінчивши у 1858 р. з відзнакою Медико хірургічну академію, Володимир Ми
хайлович Флоринський був залишений при ній на 3 роки для удосконалення. Дисер
тація Флорінського про розрив промежини під час пологів стала класичною працею.
Його підручник «Курс акушерства і жіночих хвороб», написаний надзвичайно дос
тупно і виразно, був настільною книгою для спеціалістів того часу.
Мартин Ісайович Горвіц (1837–1883) у 1865 р. видав у Петербурзі монографію
«Досвід вчення про викидень», описав ранню ознаку вагітності (пом’якшення ниж
нього сегмента матки), яку згодом запропонував також Гегар (ознака Горвіца — Гега
ра). У 1875 р. він вів курс акушерства і жіночих хвороб у Медико хірургічній ака
демії. Його монографія «Посібник з патології і терапії жіночої статевої сфери» з ав
торськими рисунками до кожного розділу була одним із перших досліджень у літера
турі того часу в галузі гінекології. Зі школи Горвіца вийшов видатний російський аку
шер Феноменов.
У ХІХ ст. активно формувалися вітчизняні наукові школи. Значними науковими
центрами стали медичні факультети Дерптського, Віленського, пізніше — Казансь
кого і Київського, згодом Харківського і Новоросійського (Одеського) університетів.
Кафедра акушерства, жіночих і дитячих хвороб у Києві при Університеті Свято
го Володимира була заснована в 1841 р. Заслуженим ординарним професором цієї
кафедри, видатним організатором практичної акушерської справи був талановитий
педагог, один із керівників науково дослідницької роботи в галузі акушерства по
Київській губернії Олександр Павлович Матвєєв (1816–1882). Його «Посібник з аку
шерства» майже вичерпно для того часу висвітлював шляхи розв’язання найскладні
ших патологічних проблем та їх диференціальну діагностику. Матвєєв також напи
сав «Посібник з повивальної справи» для повитух, котрий витримав чотири видан
ня, кілька монографій з післяпологових захворювань, оперативного лікування виво
роту матки. О. П. Матвєєв вперше запропонував проводити профілактику бленореї
у новонароджених шляхом уведення 2% го розчину азотнокислого срібла.
Учень А. Я. Красовського, професор Г. Є. Рейн, очолював кафедру з 1883 по
1900 рр., а в 1887 р. він організував перше наукове товариство акушерів гінекологів
у Києві, був одним із організаторів у 1903 р. ІХ Пироговського з’їзду лікарів, при
свяченого питанням родопомочі. У 1900–1913 рр. кафедру очолював професор Олек
сандр Олександрович Муратов. Він вивчав проблеми кровопостачання жіночих та
Вступ