Упрощенная HTML-версия
12
Акушерство і гінекологія. Том 1
зових органів, позаматкової вагітності; встановив показання для хірургічного ліку
вання запущених ускладнених викиднів. Професор Г. Г. Брюно, який закінчив Київ
ський університет і очолював київську кафедру з 1919 р., вперше в Україні виконав
розширену екстирпацію матки за методом Вертгайма.
Вагоме місце в історії розвитку вітчизняного акушерства і гінекології належить
Івану Павловичу Лазаревичу (1829–1902). Після закінчення у 1853 р. Київського уні
верситету І. П. Лазаревич працював асистентом професора Матвєєва, а через п’ять
років після захисту докторської дисертації він одержав доцентуру і в 1862 р. обра
ний професором кафедри акушерства, жіночих та дитячих хвороб Харківського уні
верситету.
Лазаревич був активним борцем за цілковиту самостійність акушерської науки.
Заслужену славу йому принесли його праці: «Дослідження живота вагітних», «Дос
лідження в галузі диференціальної діагностики вагітності і пухлин», ілюстровані
підручники «Курс акушерства», «Історія акушерства», експериментальні розвідки в
галузі фізіології статевового акту, аналіз впливу праці на жіночий організм, наукові
праці з оперативного акушерства.
Почесний член багатьох наукових товариств, Лазаревич був яскравим доповіда
чем і лектором, неодноразово виступав на міжнародних конгресах. Талановитий ви
нахідник, І. П. Лазаревич у 1849 р. розробив прямі щипці (щипці Лазаревича) без та
зової кривизни і довів їх перевагу над перехресними щипцями. Ідея прямих щипців
була використана пізніше німцем Кіляндом (щипці Кілянда).
Відсталу Харківську акушерсько гінекологічну клініку Лазаревич перетворив у
зразкову медичну установу, де, до того ж, велася поглиблена науково дослідницька
діяльність. Завдяки талантові й енергії І. П. Лазаревича при керованій ним кафедрі
був організований повивальний інститут, який мав завдання готувати акушерок для
всього півдня Росії.
І. П. Лазаревич вперше виконав низку нових операцій і визначив показання і про
типоказання для кожного окремого випадку, а в 1867 р. видав атлас винайдених ним
акушерських і гінекологічних інструментів.
І. П. Лазаревича змінив на кафедрі вихованець Київського університету, учень
школи Красовського Микола Пилипович Толочинов (1840–1906). Він підкреслював
особливу актуальність асептики і антисептики в акушерстві, перший запропонував
тампонувати порожнину матки при гіпотонічному її стані, котрий також був описа
ний пізніше Дюрсеном. М. П. Толочинов — автор «Підручника з жіночих хвороб»,
«Підручника з акушерства», а також «Підручника повивальної справи».
Значним досягненням науки вважалася праця «Нормальна і патологічна анатомія
жінки» Кроніда Федоровича Слав’янського (1847–1898), учня Красовського. Він зро
бив першу ампутацію піхвової частини шийки матки. К. Ф. Слав’янський опубліку
вав понад 50 цінних наукових праць, у тому числі свій двотомний підручник. Заслу
гою К. Ф. Слав’янського та його школи було старанне вивчення патолого гістологіч
ної та топографо анатомічної картини процесу, якій він надавав першорядного зна
чення. Серед своїх працівників він організовував наукові дискусії для обговорення
невідкладних теоретичних і практичних проблем гінекології, за його ініціативою в
1881 р. було прийнято рішення про періодичне скликання з’їздів лікарів. Вже в 24
роки Слав’янський був приват доцентом, у 26 — членом 28 російських і закордон
них товариств, а в 29 років — професором. З його школи вийшли відомі акушери Ле
бедєв, Феноменов, Отт, Граматикаті.
Видатним представником Московської школи акушерів був Володимир Федоро
вич Снєгірьов (1847–1916).
У докторській дисертації «До питання про визначення і лікування позаматково
го крововиливу» він проявив себе сміливим новатором у науці, вдумливим клініци